Ракета AGM-69A SRAM (Short Range Attack Missile – ударна ракета малої дальності) була розроблена в США в 1960-х роках як частина стратегії для підвищення ефективності стратегічної авіації, зокрема для боротьби з сучасними засобами протиповітряної оборони (ППО) радянської армії. Основною метою було створення ракетного озброєння, яке дозволяло б американським стратегічним бомбардувальникам знищувати об’єкти ППО противника, не заходячи в їх радіус дії.
Основні етапи розробки та застосування:
- Ідея та розробка: Програма SRAM розпочалася в 1963 році після аналізу нових загроз для стратегічних бомбардувальників США, таких як зенітні ракети середньої та високої дальності. Розробка ракети велася компанією Boeing разом з Lockheed Propulsion і Thiokol. Офіційне затвердження програми відбулося у 1965 році, а вже в 1969 році ракета пройшла перші успішні випробування.
- Конструкція: AGM-69A була надзвуковою, твердопаливною ракетою з інерційною системою управління. Її основною особливістю було використання сучасного ракетного двигуна і термоядерної боєголовки. У порівнянні з іншими ракетами того часу, вона мала компактні розміри і високу швидкість, що дозволяло її використовувати в складі стратегічних бомбардувальників B-52 та FB-111.
- Перше розгортання та експлуатація: Перші серійні ракети стали надходити в арсенали ВПС США в 1972 році. Програма розгортання продовжилася протягом 70-х років, коли ракети почали активно використовуватися в стратегічних підрозділах, що оперували важкими бомбардувальниками. До 1975 року було випущено понад 1500 одиниць.
- Модернізація та подальше використання: В 1980-ті роки ракета SRAM продовжувала перебувати на озброєнні, хоча її використання зменшилося з появою нових типів озброєння, таких як AGM-86 ALCM. Проблеми з надійністю двигуна призвели до розвитку нових модифікацій, зокрема SRAM II, яка була призначена для оснащення новітніх бомбардувальників B-1B.
- Зняття з озброєння: На початку 1990-х років, після розпаду СРСР і змін в геополітичній ситуації, ракети SRAM були зняті з озброєння в 1990-1993 роках через проблеми з надійністю та відсутність актуальності в нових умовах.
Особливості конструкції та застосування:
- Мала помітність: Ракета була розроблена з урахуванням мінімізації її електромагнітного відбиття (ЕПР), що дозволяло їй обходити більшість сучасних систем ППО.
- Простота в експлуатації: Завдяки твердопаливному двигуну з тривалим терміном зберігання і вдосконаленим системам управління, ракета була легкою в експлуатації і мала високу надійність.
- Використання на різних носіях: Ракета була сумісна з багатьма стратегічними бомбардувальниками США, включаючи B-52, FB-111 і потенційно B-1B.
Ракета AGM-69A була розроблена для виконання стратегічних і тактичних завдань у складі озброєння бомбардувальників США. Ось деякі ключові характеристики та особливості цієї ракети:
- Корпус та матеріали:
- Корпус ракети мав овальний переріз, виготовлений з нержавіючих сталей та алюмінієвих сплавів.
- Для зниження видимості в електромагнітному діапазоні і забезпечення захисту від теплових потоків, ракета була покрита абляційним гумоподібним складом, товщина якого становила близько 2 см.
- Система управління:
- Ракета була оснащена інерційною системою управління KT-76, яка забезпечувала стабільність польоту та точність ураження цілі на граничних дальностях з КВО (коло можливого відхилення) до 430 м.
- Також використовувалася гіростабілізована платформа та радіовисотомір, розроблені відомими компаніями в США.
- Аеродинамічні характеристики:
- Ракета мала три аеродинамічні керма в хвостовій частині для маневрування.
- Керма були виготовлені з органічних матеріалів, що також сприяло поглинанню електромагнітного випромінювання для зниження помітності.
- Траєкторії польоту:
- AGM-69A могла виконувати політ за трьома основними траєкторіями: напівбалістична (для максимального досяжного радіусу), інерційна (для досягнення високої точності) та огинання рельєфу (для мінімальної висоти польоту).
- Можливий комбінований режим польоту, що поєднував два останні режими.
- Твердопаливний двигун:
- Ракета оснащена двосекційним твердопаливним двигуном Lockheed/Thiokol SR75-LP-1, що забезпечував стартовий та маршовий режими польоту.
- Секції двигуна могли включатися з інтервалом часу, що дозволяло варіювати траєкторії.
- Бойова частина:
- AGM-69A оснащувалася термоядерною бойовою частиною W-69, що мала варіанти потужності: тактичну (7 кт) і стратегічну (210 кт), що давало більшу гнучкість у застосуванні ракети для різних цілей.
- Окремі модифікації ракети, такі як SRAM B, SRAM II та SRAM-T, мали різні термоядерні БЧ, зокрема W-80-1 та W-89, з можливістю вибору потужності.
- Носії:
- Бомбардувальники B-52G/H та FB-111A несли ракети AGM-69A на зовнішніх пілонах та всередині фюзеляжу, з можливістю запускати ракети з інтервалом до 5 секунд.
| Характеристика | AGM-69A | AGM-131A |
|---|---|---|
| Маса в спорядженому стані (кг) | 1016 | 900 |
| Довжина (м) | 4,27 | 3,18 |
| Довжина аеродинамічного насадка (м) | 0,56 | – |
| Діаметр фюзеляжу (м) | 0,45 | 0,39 |
| Напіврозмах хвостового оперення (м) | 0,76 | – |
| Двигун | SR75-LP-1 | – |
| Довжина двигуна (м) | 2,54 | – |
| Діаметр двигуна (м) | 0,447 | – |
| Маса палива (кг) | 454 | – |
| Тип бойової частини | Термоядерна | Термоядерна |
| Індекс заряду | W-69 | W-89 |
| Потужність бойової частини (Мт) | 0.007/0.21 | 0.2 |
| Вага бойової частини (кг) | 124.73 | – |
| Дальність польоту (км) | ||
| – інерційна траєкторія | 169 | 400 |
| – огинання рельєфу | 56 | – |
| Висота польоту (км) | ||
| – висотний режим | 10 | 0,06 |
| – маловисотний режим | 10 | 0,06 |
| КВО (км) | 0,43 | 0,35 |
| Максимальна швидкість польоту (M) | 3,2 | – |
Основні відмінності:
- Маса: AGM-69A важча (1016 кг) порівняно з AGM-131A (900 кг).
- Довжина: AGM-69A довша (4,27 м) у порівнянні з AGM-131A (3,18 м).
- Двигун: AGM-69A має двигун SR75-LP-1, тоді як AGM-131A не зазначено двигуна в характеристиках.
- Дальність польоту: AGM-131A має більшу максимальну дальність польоту по інерційній траєкторії — 400 км проти 169 км у AGM-69A.
- Потужність бойової частини: AGM-131A має більшу потужність (0.2 Мт проти 0.007/0.21 Мт у AGM-69A).
- Висота польоту: AGM-69A має більшу висоту польоту в обох режимах (10 км у висотному і маловисотному режимах), в той час як AGM-131A має дуже низьку висоту (0,06 км).