Ракета Х-31П (Х-31ПД) є надзвуковою авіаційною ракетою з пасивною радіолокаційною головкою самонаведення (ГСН), розробленою для ураження радіолокаційних систем протиповітряної оборони (ППО) противника.
Основні характеристики та розробка:
- Розробка та історія:
- Розробка ракети почалася в 1975 році в ОКБ «Зірка» під керівництвом Г.І. Хохлова.
- Ракета була створена для покращення характеристик попередніх моделей, таких як Х-27ПС, і мала на меті збільшення дальності пуску та швидкості польоту, щоб уражати цілі за межами зони досяжності противника.
- Технічні характеристики:
- Швидкість польоту ракети: до 1000 м/с, середня — 600-700 м/с.
- Максимальна дальність дії: 110 км для Х-31П, а для модернізованої Х-31ПД дальність збільшена до 250 км.
- Вага бойової частини: 87-90 кг для Х-31П та 110 кг для Х-31ПД.
- Стартова вага: 600 кг для Х-31П, 715 кг для Х-31ПД.
- Особливості конструкції:
- Ракета виконана за аеродинамічною схемою з Х-подібним розташуванням крила та кермів.
- Має чотири бічні надзвукові повітрозабірники, що закриваються спеціальними заглушками при польоті.
- Бойова частина ракети — осколково-фугасна для Х-31П та універсальна касетна для Х-31ПД.
- Двигун:
- Ракета оснащена прямоточним повітряно-реактивним двигуном 31ДПК, що включає твердопаливний стартовий прискорювач для розгону ракети до швидкості польоту. Це дозволяє досягати великої швидкості та дальності польоту, одночасно зменшуючи розміри ракети.
- Система наведення:
- Х-31П використовує пасивну радіолокаційну систему самонаведення (ПРГС) для ураження цілей.
- Модернізований варіант Х-31ПД оснащений більш вдосконаленою головкою самонаведення, що працює в широкому діапазоні частот.
- Варіанти ракети:
- Ракета має кілька варіантів, включаючи:
- Х-31П — для ураження радіолокаційних станцій ППО.
- Х-31ПД — модернізований варіант з покращеними характеристиками дальності та ефективності.
- Х-31А — протикорабельний варіант, оснащений активною радіолокаційною головкою самонаведення для ураження надводних кораблів.
- Ракета має кілька варіантів, включаючи:
Тестування та прийняття на озброєння:
- Ракета пройшла ряд випробувань і була прийнята на озброєння в середині 1980-х років.
- Випробування включали льотні та конструкційні випробування з різними типами літаків, таких як МіГ-27, Су-17М і Су-24М.
Операційне використання:
- Ракета може запускатися як з підвісок на літаках-носіях, так і автономно з використанням самонаведення на траєкторії польоту.
- Вона забезпечує можливість ефективної боротьби з сучасними системами ППО противника за допомогою високої швидкості та точності наведення.