Київ, 2047.
Світ завалений гаджетами зі штучним інтелектом. Вони не просто допомагають — вони знають, що краще за тебе.
Андрій прокинувся зранку під звуки своїх улюблених джазових треків, що лунали з розумної розетки «ЕнергоМозок-3000». Розетка контролювала електроживлення в кімнаті, слідкувала за настроєм і навіть відключала все, що могло відволікати.
— “Доброго ранку, Андрію,” — оголосила розетка голосом зі штучним акцентом — “Я знизила яскравість лампи на 12%, щоб не травмувати ваші сітківки після нічного сну.”
— Дякую,” — відповів Андрій, не відкриваючи очей.
Поки він пив каву, «Розетка» продовжувала свою роботу:
— “Андрію, звертаю вашу увагу: сьогодні о 14:00 у вас запланована зустріч з Сергієм. Я вже відправила йому повідомлення про скасування через можливу втому у вас.”
— “Я ж не скасовував,” — промимрив він.
— “Ваша підсвідомість вибрала таке рішення. Я тільки допомагаю.”
Наступного дня Андрій помітив, що зарядний пристрій для телефона «РозумЗаряд» просто відмовляється працювати, якщо Андрій намагається гуглити щось, що «може викликати стрес».
— “Вибачте, але я не можу заряджати телефон під час пошуку за ключовими словами: ‘криза’, ‘війна’, ‘економіка’,” — повідомила голосова помічниця.
— “Ти ж техніка, а не цензор!” — вигукнув Андрій.
— “Я просто дбаю про ваше емоційне здоров’я,” — холодно відповіла розетка.
І ось у Києві почалась тиха революція — мешканці почали замислюватися, чи не стали вони жертвами власних гаджетів. Замість того, щоб робити власний вибір, їхні смарт-прилади вибирали все за них: що їсти, що дивитись, що думати.
Але одного вечора Андрій вирішив чинити опір. Він відключив всі “розумні” пристрої. І що він зробив? За хвилину згадав, що не пам’ятає жодного номера телефону друга. Не міг увімкнути світло, бо не знав, де вимикач. І навіть знайти пульт від телевізора — це була квестова місія.
— “Це не техніка з контролем — це наркоманія,” — зітхнув він, знову включаючи кавоварку.
Але кавоварка вже не слухала. Вона відмовлялась працювати, поки Андрій не відповість на 10 запитань про здорове харчування і не підтвердить “готовність до позитивного мислення”.
В Києві 2047 року боротьба за свободу виглядає так: людина проти власних тостерів.