Минали віки, і хвилі, що дзенькотіли об каміння, приносили до цієї затоки дедалі нові кораблі. Одні приходили з миром, навантажені амфорами, вином і дорогими тканинами, інші ж несли на своїх палубах зброю, облоги й полум’я. Та бухта приймала всіх однаково спокійно, ніби знала, що людська слава нетривка, тоді як море й скелі переживуть будь-якого володаря.
