MGR-3 Little John — американська тактична некерована ракета малої дальності періоду Холодної війни, призначена для застосування на полі бою, зокрема з використанням ядерних боєголовок малої потужності. Вона була однією з найменших ядерних ракетних систем, що перебували на озброєнні Армії США.

LGM-30 Minuteman — це американська наземна міжконтинентальна балістична ракета (МБР), що експлуатується Командуванням глобальних ударів ВПС США. Станом на 2024 рік, LGM-30G (версія 3) є єдиною наземною МБР у США і є частиною ядерної тріади країни разом із балістичною ракетою Trident II, що запускається з підводних човнів, та ядерними озброєннями стратегічних бомбардувальників.

MGM-29 Sergeant — американська твердопаливна балістична ракета малої дальності періоду Холодної війни, призначена для тактичного застосування на полі бою, зокрема для доставки ядерних боєзарядів. Вона стала наступником ракетної системи MGM-5 Corporal і важливим етапом розвитку мобільних ракетних комплексів сухопутних військ США.

A4, більш відома під V2, була першою у світі функціонуючою балістичною ракетою з рідинним двигуном.

МБР M51 — французька стратегічна балістична ракета, призначена для запуску з підводних човнів. Розроблена компанією ArianeGroup, вона є основним елементом ядерного стримування Франції. Вперше введена в експлуатацію 27 вересня 2010 року, ракета замінила попередню модель M45.

Atlas-E (SM-65E) — це американська міжконтинентальна балістична ракета (МБР) сімейства Atlas, що була модернізованою та вдосконаленою версією ракети Atlas-D. Вона стала однією з ключових стратегічних ракет США на початку холодної війни, замінивши ранні моделі і впровадивши нову інерціальну систему наведення та покращені двигуни.

MGR-1 Honest John — перша американська некерована тактична балістична ракета, здатна нести ядерні боєголовки. Вона стала одним із ключових елементів ранньої ядерної стратегії США та НАТО під час Холодної війни. Система призначалася для ураження цілей на передньому краї та в тактичній глибині противника, використовуючи як ядерні, так і звичайні боєприпаси.

LGM‑30 Minuteman I — перша серійна американська міжконтинентальна балістична ракета (МБР) з твердим паливом, що стала на озброєння у 1962 році і стала революційним кроком у ядерних силах США під час холодної війни.

MGM-5 Corporal — американська тактична балістична ракета класу «земля–земля» з можливістю оснащення ядерною боєголовкою, розроблена на початку 1950-х років. Вона стала першою керованою ракетою, офіційно прийнятою на озброєння США для доставки ядерного заряду, і відіграла ключову роль у становленні ракетних військ у період холодної війни.

MGM-140 ATACMS (ang. Army Tactical Missile System) – це американська мобільна тактична система ракет, що працює за принципом земля-земля, що базується на твердопаливних балістичних ракетах дуже короткого радіусу дії (ang. Battlefield Short-range Ballistic Missile, BSRBM). Вона відноситься до зброї точного ураження.

Бернард Адольф Шрівер, народжений у Бремені, Німеччина, у 1910 році, став ключовою фігурою у програмі балістичних ракет та військової космічної програми Військово-повітряних сил США. Його сім’я емігрувала до Америки в 1917 році, і він став натуралізованим громадянином у 1923 році. Шрівер закінчив Техаський університет A&M у 1931 році зі ступенем бакалавра наук.

UGM-96 Trident I — це американська підводна балістична ракета (SLBM), яка входила на озброєння ВМС США з кінця 1970-х років. Вона належить до першого покоління ракет серії Trident і призначена для запуску з підводних човнів, забезпечуючи можливість стримування ядерного нападу на міжконтинентальну відстань.

Atlas-F (SM-65F) — фінальна й найсучасніша оперативна модифікація американської міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) сімейства Atlas, що була на озброєнні Повітряних сил США на початку холодної війни. Ця ракета стала останньою версією першого серійного ICBM США, історія якого тісно пов’язана із розвитком стратегічних ядерних сил та пізнішим використанням технологій для космічних запусків.

Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) не є основними інструментами для знищення балістичних ракет, оскільки вони створені для придушення, перехоплення і дезорієнтації радіолокаційних та комунікаційних систем супротивника, а не для фізичного ураження об’єктів. Балістичні ракети, особливо в середній та кінцевій фазах польоту, рухаються на великій швидкості по заздалегідь визначеній траєкторії, яку засоби РЕБ не можуть змінити або зруйнувати.

Створення МБР сімейства “Atlas” почалося у 1946 році, коли ВПС США підписали контракт з корпорацією “Consolidated Vultee Aircraft” (пізніше “Convair”) для розробки експериментальної одноступеневої ракети MX-774. Перші випробування не увінчалися успіхом через проблеми з руховою установкою, але результати підтвердили працездатність деяких систем. У 1951 році проект отримав назву “Atlas”. До 1955 року ракета була розроблена з дальністю 8800 км і масою 297 т. Подальші досягнення в термоядерних технологіях дозволили зменшити масу ракети.

У цьому відео, Іранська ракетна програма. Одна з найнебезпечніших ракетних програм світу. Шлях від застарілих радянських «Scud» до власних твердопаливних балістичних ракет з дальністю 2000+ км.

LGM-118 Peacekeeper (початкова назва — MX Missile, від Missile Experimental) — американська міжконтинентальна балістична ракета (МБР) шахтного базування з роздільними головними частинами індивідуального наведення (MIRV), створена для Стратегічного авіаційного командування ВПС США в період Холодної війни.

Книга присвячена історії створення, технічній будові та бойовому застосуванню ракети V-2 — першої у світі балістичної ракети. Розглянуто конструкцію, двигун, системи керування, виробництво, економіку та вплив V-2 на розвиток сучасних ракетних технологій.

Ракета Redstone була важливою віхою в розвитку ракетних технологій середини 20 століття, особливо в контексті військового застосування та освоєння космосу.

S2 — французька наземна балістична ракета середньої дальності, розроблена у 1960–1970-х роках у межах програми ядерного стримування Франції. Ракета була призначена для доставки ядерних боєголовок до стратегічних цілей на значних відстанях та забезпечення незалежного від США ядерного потенціалу країни. S2 стала основою французької сухопутної компоненти стратегічних сил, відомої як Force de dissuasion nucléaire.

LGM-35A Sentinel — американська міжконтинентальна балістична ракета (МБР) нового покоління, що наразі розробляється для заміни старіших ICBM LGM-30 Minuteman III у складі ядерних стратегічних сил США. Sentinel має стати основним елементом наземної частини ядерної триади США у XXI столітті з очікуваною експлуатацією до 2075 року та пізніше.

Atlas-D — це американська міжконтинентальна балістична ракета (МБР) серії SM-65 Atlas, яка стала першою оперативною міжконтинентальною ракетою на озброєнні Повітряних сил США та відіграла важливу роль у ранній фазі холодної війни й у розвитку космічної техніки.

MGM-52 Lance — американська тактична балістична ракета малої дальності, створена для підтримки сухопутних військ США та НАТО у період Холодної війни. Вона призначалася для ураження цілей на оперативно-тактичній глибині, використовуючи як ядерні, так і звичайні боєголовки. Система була одним із ключових елементів ядерного стримування НАТО в Європі у 1970–1980-х роках.

Наприкінці 1993 року Росія заявила про створення нової ракети, яка мала стати основою для перспективного угрупування ракетних військ стратегічного призначення. Розробка ракети 15Ж65 (РС-12М2) під назвою “Тополя-М” проводилась за участю численних російських підприємств та конструкторських бюро, а головним розробником став Московський інститут теплотехніки.

HGM‑25A Titan I (первісна назва SM‑68A Titan I) — це американська міжконтинентальна балістична ракета (ICBM) першого покоління, що стояла на озброєнні Повітряних сил США у 1961–1965 роках. Вона стала першою багатоступеневою міжконтинентальною ракетою США, яка розроблялася та розгорталася у підземних шахтних комплексах як елемент стратегічного ядерного стримування у період «холодної війни».

Якщо взяти геометрію та масову категорію V-2 (≈14 м, стартова маса ≈12–13 т) і застосувати сучасні матеріали, двигуни, авіоніку та технології виробництва — отримаємо компактний сучасний суборбітальний носій / універсальний твердопаливно-/рідиний апарат для наукових/цивільних задач або, у іншій конфігурації, — малий двоступеневий орбітальний носій.