Чернівці початку XX століття були стратегічним перехрестям торгових шляхів, що розвивалося стрімкими темпами. Постійний потік капіталу та гостей вимагав особливого комфорту, тому готелі стали дзеркалом розквіту міста та втіленням статусу “маленького Відня”. Ці розкішні архітектурні шедеври були не просто місцями для ночівлі, а головними осередками світського й культурного життя еліти.

Чернівці — місто на заході України, адміністративний центр Чернівецької області, історична столиця Буковини та один із найвідоміших культурних центрів Центрально-Східної Європи. Розташоване на берегах річки Прут у передгір’ях Карпат. Місто відоме унікальною архітектурою, багатонаціональною історією, Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича, внесеним до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, та особливою атмосферою «маленького Відня».

Єврейське кладовище по вулиці Зеленій у Чернівцях,

Університет ім.Ю.Федьковича, центральний корпус – колишня резиденція митрополитів Буковини і Далмації.

Фонтан має вигляд чаші діаметром 9 метрів, яка обкладена гранітними плитами і втілює в собі сполучення водяних фігур різної висоти і конфігурації. Площа Філармонії – затишна і кокетлива. Одна з найстаріших у місті, яка часто змінюнала своє „прізвище”: була то Рудольфпляц, то Дачія, потім – площею Перемоги. Хоча старожили по-свійськи називали це місце Мельпляц, Мучна площа.

Починаючи з 12 листопада 2004 року, щодня о 12 годині на двоярусну вежу будівлі чернівецької ратуші піднімається трубач у колоритному буковинському одязі.

Старі фотографії Чернівців ніколи не бувають чорно-білими насправді. Це лише людське око так вирішило — для зручності пам’яті. Насправді вони зберігають кольори, але показують їх тільки в сутінках, коли місто перестає прикидатися сучасним і знову згадує, ким воно було.

Як виглядав цей район міста у 70-ті роки минулого століття.

Художники – Юрій та Марта Пітчук. Проект – ГО “Всесвітній день вишиванки”.

Чернівці справедливо називають «перлиною австрійської корони», адже історична забудова старого міста — ансамбль XIX — початку XX століть.

Розташований у самому серці Чернівців, органний зал вражає своєю величчю та бездоганною акустикою. Навіть зараз, мелодії, які звучали тут у минулому, і досі лунають у його стінах.

Серед усіх міст України лише одиниці зможуть позмагатися з Чернівцями у багатстві історико-архітектурної спадщини.

Чернівецький український музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської в ракурсі, про який не прочитати у довідниках, не побачити з глядацької зали.

Сьогодні нашу увагу заполонили Чернівці. Місто із великим минулим та класним сьогодні. Погуляємо містом та глянемо як воно живе зараз. Як завжди покажемо цікаві місця та хороші заклади.

Вечір на Театральній площі схожий на паузу перед підняттям завіси. Кроки звучать м’якше, голоси стають стриманішими, ніби люди домовилися говорити пошепки. Ліхтарі спалахують не для світла, а для настрою — вони підкреслюють тіні, роблячи їх довшими й чеснішими.

Місце, де вчать не лише науки з різних галузей, але й виховують особливо тонке уміння – любов до архітектури. Неймовірний представник еклектики ХІХ століття – Чернівецький Національний університет.

Центр міста Чернівці, Театральна площа, незабутня вечірня атмосфера, театр, поруч з яким багато гарних кав’ярень, таких як “Nezabarom” де подають каву буковинського бренду BUCO.

Від резиденції митрополитів до осередка освіти та світової спадщини ЮНЕСКО. Подивіться на неповторний ансамбль будівель Чернівецького національного університету.

Куди піти в Чернівцях, якщо ви всього один день в місті?

Як виглядають Чернівці з висоти пташиного польоту.

У 1956 році комплекс митрополичої резиденції став університетом.

Перший тролейбус почав їздити вулицями Чернівців 80 років тому.

Відеолистівки з фото минулого століття. Чернівці.

Оновлений сквер поруч з Чернівецьким державним університетом ім.Ю.Федьковича, органічно вписався в архітектуру міста, поєднання минулого і сучасного, екологічна урбаністика.

Оглядова екскурсія Чернівцями з висоти пташиного лету початку минулого століття.

Чернівці з дрона.

Новорічна відеозаставка для телерадіокомпанії ТВА з колекції листівок Edward Turkiewicz