Печера Кармалюка, або Загнітківський печерний скит, — місце, яке, здається, й досі несе в собі енергію стародавніх подій. Це не просто природна формація, а штучне творіння, яке люди не лише приручили, а й вдихнули в нього життя, переплетене з історією боротьби й духовності. Місце, яке мовчки зберігає у собі відголоски боротьби і молитов, розташоване серед зелених пагорбів біля села Загнітків, на правому березі річки Майстриха. Тут, в тіні Кармалюкової скелі, кожен камінь наче шепоче історії, зв’язані з Устимом Кармалюком, легендарним керівником повстанського руху на Поділлі, що точився в період з 1813 до 1835 року. Місцеві кажуть, що ця печера могла бути точкою спостереження для повстанців, а пізніше перетворилася на місце молитов і відлюдництва для православного скиту.

Сергіївка – одна з вітрильних столиць України. Тут щоліта діти вчаться ходити під вітрилами. Ми досліджували Сергіївку і поспілкувалися з ентузіастами, що перетворюють очеретяні зарості на вітрильну школу для дітей.

Тарутинський район — колишня адміністративна одиниця на заході Одеської області України, яка була ліквідована у 2020 році в рамках адміністративно-територіальної реформи. Районний центр — селище міського типу Тарутине.

— Іван з Буджака — звір, а все ж товариш добрий, а найголовніше — душа чоловік! — казали арештанти.

— Це навіки пропащий чоловік, це запеклий злочинець…  Погляньте на його обличчя, зверніть увагу на його завзяте мовчання, на цей упертий, похмурий погляд — і страшенний злочинець стане перед вами, панове! — казав на суді прокурор.

Отари овець — це частина буджацького краєвиду. Така сама, як безкрайні поля та старовинні кургани. В степах біля села Нові Трояни овець випасали від часів неоліту. І коли 200 років тому балканські колоністи прийшли сюди, вівчарство стало основою їхньої економіки. Сюди я і відправився за стародавніми секретами виготовлення білого золота Бессарабії – степової овечої бринзи.

До вашої уваги наша міні подорож у червні 2020 року. Маловідомі пам’ятки архітектури південного заходу Одещини:

Тіра (грец. Τύρας) — стародавнє давньогрецьке місто‑поліс, засноване наприкінці VI ст. до н. е. на місці сучасного Білгорода‑Дністровського в Одеській області (Україна). Цей античний центр був одним із ключових портів і торговельних пунктів Північного Причорномор’я, який відігравав важливу роль у зв’язках між цивілізаціями Середземномор’я та Причорномор’я. Зараз залишки Тіри є важливим археологічним та історичним об’єктом.

Лиманський район — колишня територіально-адміністративна одиниця на сході Одеської області України. Район був ліквідований у 2020 році в рамках адміністративної реформи.

Палац-Садиба Курісів, Маєток Покровське, або Замок Куріса — архітектурна пам’ятка, що знаходиться у селі Курісове Березівського району Одеської області. 

Вилкове. Українська Венеція, що так само повна каналів і човнів. Вона не така сива, як італійська, але їй більш ніж 250 років.

Якщо хочеш яскравих емоцій, незабутніх вражень та готовий трішки полоскотати собі нерви, тобі в Одеський біопарк. Зроби селфі з жирафом, як в Уганді.

Подивіться у відеоблозі, як ми подорожували Ізмаїльським районом. Наш день почався на острові Малий Тарару, а закінчився в дивовижній Утконосівці.

Великомихайлівський район (до 15 грудня 1945 року — Гросулівський) — колишній адміністративний район у складі Одеської області України. Центром району було смт Велика Михайлівка.

Село Орлівка на Бессарабії оточене водою Дунайські плавні омивають його з одного боку та ряд великих озер — з іншого Протоки швидко заростають очеретом, замулюються, землі підтоплюються.

За нинішньої зими важко спіймати хороші кадри — снігу та підходящих умов фактично не було.

Овідіопольський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Одеської області України, розташована у центральній частині області на південному заході України. Адміністративним центром району було селище міського типу Овідіополь.

Любашівський район (до 03.02.1926 р. — Ясенівський район) — колишня адміністративно-територіальна одиниця на північному сході Одеської області України. Адміністративний центр — селище міського типу (смт) Любашівка.

Білгород-Дністровський: найбільша в Україні Аккерманська фортеця. Вид на фортецю з човна під час подорожі Дністровським лиманом.

Найбільший лиманний парк України. Тузлівські лимани. Майже три десятки гектарів дикої Бесарабії. СтепИ, коси, солоні озера. Перші відчуття: тут якась неймовірна суміш розгубленості й водночас – свободи від шуму цивілізації. І уся ця краса в Татарбунарському районі Одещини, орієнтир с. Лиман.

Білгород-Дністровський район — колишня адміністративна одиниця в південно-західній частині Одеської області України. Існував під назвою Лиманський район у 1940–1957 роках. Адміністративний центр — місто Білгород-Дністровський (місто обласного підпорядкування).

Савранський ліс на півночі Одещини.

Куяльницький лиман та його дивовижна сіль!

Білгород, Одещина, гаряче літо 2007-го. На імпровізованому рингу просто неба зійшлися реконструктори стародавніх лицарських поєдинків… Яскраве сонце підзаряджає енергією, а чимала кількість глядачів-уболівальників додає лицарям азарту!

Саратський район — колишня адміністративна одиниця на південному заході Одеської області України з центром у смт Сарата. Існував до 2020 року, коли був ліквідований у рамках адміністративно-територіальної реформи.

Кілійський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця Одеської області України, яка існувала до 2020 року. Ліквідований відповідно до адміністративно-територіальної реформи та Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року. Територія району ввійшла до складу нового Ізмаїльського району.

Ананьївський район — колишній адміністративний район у північній частині Одеської області, утворений у 1923 році, а ліквідований у 2020 році відповідно до Постанови Верховної Ради у межах адміністративно-територіальної реформи. Адміністративний центр — місто Ананьїв.

Іванівський район (у 1923–1930 та 1935–1945 роках — Янівський район) — колишній адміністративно-територіальний район у центральній частині Одеської області України. Існував у період з 1923 по 2020 рік. Адміністративним центром району було селище міського типу Іванівка.