Z-пінч (Z-pinch, z-pinch) — метод магнітного стискання плазми, за якого електричний струм проходить переважно вздовж осі циліндричного плазмового стовпа, створюючи навколо нього азимутальне магнітне поле. Взаємодія струму з власним магнітним полем породжує силу Лоренца, спрямовану до осі, унаслідок чого плазма стискається, нагрівається і може досягати надзвичайно високих густин енергії. Z-пінч є одним із фундаментальних методів створення екстремальних станів речовини та досліджується як джерело потужного рентгенівського випромінювання, засіб динамічного стискання матеріалів і один із підходів до керованого термоядерного синтезу.

Магнітогідродинамічні двигуни (МГД-двигуни) — це перспективний клас електричних або плазмових ракетних рушіїв, у яких робоче тіло у вигляді іонізованого газу (плазми) прискорюється безпосередньо за допомогою взаємодії електричних струмів і магнітних полів. На відміну від класичних іонних або електротермічних двигунів, МГД-системи використовують явища магнітної гідродинаміки для прямого перетворення електромагнітної енергії в реактивну тягу.

Проєкт «Оріон» — це історична американська дослідницька програма ядерного імпульсного ракетного руху, яка розглядала можливість створення космічного корабля, що отримує тягу від послідовних ядерних вибухів за бортом судна для досягнення екстремальних швидкостей і виконання міжпланетних та потенційно міжзоряних польотів.

Електротермально-хімічна технологія — це передова військова технологія, спрямована на підвищення характеристик артилерійських та танкових гармат шляхом поєднання електричної енергії з хімічним горінням твердого пороху для контролю та покращення процесу його розширення в каналі ствола.

Плазмова гармата — це експериментальний тип артилерійської або стрілецької зброї, яка використовує плазмовий розряд для прискорення снаряда або поліпшення процесу роботи у порівнянні із традиційними пороховими системами. Термін застосовується як до гібридних технологій, що поєднують електричну плазму з хімічним порохом, так і до концепцій прискорення за допомогою самосутньої плазми.

Плазмовий тороїд – штучно створена кільцеподібна плазмова структура, утримувана власними струмами та магнітним полем.
Кульова блискавка – рідкісне атмосферне природне явище: світна, автономна, відносно стабільна плазмоподібна структура

Плазмовий тороїд — це кільцеподібна структура з плазми, у якій:

• іонізований газ утворює замкнене кільце;
• всередині циркулюють електричні струми;
• ці струми створюють власне магнітне поле, яке частково утримує плазму.

MARAUDER (англ. Magnetically Accelerated Ring to Achieve Ultra‑high Directed Energy and Radiation) — це дослідницький проєкт ВПС США (United States Air Force Research Laboratory), що проводився в 1990‑х роках із метою вивчення прискорення плазмових тороїдів (форма плазми схожа на «кільце») до надзвичайно великих швидкостей та енергій.

Кульова блискавка – це рідкісне атмосферне явище, яке спостерігається протягом століть і досі викликає інтерес у науковій спільноті. Вона описується як світна куля діаметром від кількох сантиметрів до метра, що може існувати кілька секунд або навіть хвилин.

Плазмові генератори високопотужного мікрохвильового випромінювання (HPM-генератори) — це передова технологія, яка використовує плазму для генерації і посилення мікрохвильового випромінювання великої потужності. Ця технологія дозволяє створювати надзвичайно потужні імпульси електромагнітної енергії в діапазоні частот від сотень мегагерців до гігагерців (МГц і ГГц). На відміну від традиційних HPM-генераторів, плазмові системи використовують іонізовані гази (плазму) для збільшення ефективності і потужності випромінювання.

Плазма, яка вважається четвертим станом матерії, становить понад 99% видимого Всесвіту. Вона може утворюватися при нагріванні газу нагрівається до надзвичайно високих температур, у результаті чого електрони відокремлюються від атомів і утворюються вільні електрони та позитивні іони.