Євразія
Економічна географія Калмикії
Калмикія — один із найсвоєрідніших економічних просторів Євразії: степова республіка на північному заході Каспійської низовини, де природні обмеження майже безпосередньо формують структуру господарства. Тут немає великих лісів чи значних промислових агломерацій, зате є величезні пасовища, вихід до Каспійського моря, вигідне положення між Волгою, Кавказом і Центральною Азією та давня культура кочового тваринництва.
Чувашія | Çovaş
Чувашія розташована в центрі економічного регіону Волго-Вятка. Це рідна земля чувашів, тюркського етносу. Столиця Чувашії — місто Чебоксари. За даними перепису 2010 року, населення республіки складало 1 251 619 осіб.
Таганріг | Ростовщина, Донщина
Таганріг — місто, розташоване в Ростовській області на північно-східному березі Таганрозької затоки Азовського моря. Його історія дуже багатогранна, з численними змінами підпорядкування, а також важливими археологічними, культурними та економічними подіями.
Волгоград | Сари-Су | Царицин | Сталінград | Надволжя
Волгоград — велике місто на Нижній Волзі, адміністративний центр Волгоградської області та один із найвідоміших історичних центрів південно-східної частини європейської Росії. Протягом своєї історії місто носило три основні назви — Царицин, Сталінград і Волгоград, кожна з яких відображає окремий етап його розвитку: прикордонну фортецю Московської держави, індустріальний центр радянської епохи та символ однієї з найвизначніших битв Другої світової війни. Розташований на стратегічній Волзі, між шляхами до Дону, Кавказу та Прикаспійського регіону, Волгоград протягом століть був місцем перетину торговельних маршрутів, військових кампаній і культурних впливів.
Ітиль | Атіль | Астраханщина, Надволжя
Ітиль (Атіль) — давня тюркська назва річки Волги та столиця Хазарського каганату у VIII–X століттях. Місто було політичним, торговим і культурним центром середньовічної Євразії та відігравало ключову роль у формуванні державності й міжцивілізаційних контактів у Надволжжі та Астраханщині. Інші назви: Ател, Атиль, Еділь; в арабських і перських джерелах — Atil, Itil; у тюркських мовах (татарська, башкирська) — Ідель / Itil.
Воронки Сибіру: що вони можуть означати для клімату
Воронки, які з’являються в Сибіру, зазвичай називають “вічними ямами” або “вибуховими воронками”, і вони стали відомі в результаті кліматичних змін та процесів, що відбуваються в замерзлій земній корі, особливо в районах вічної мерзлоти. Ці явища виявляються через утворення великих ям або воронок внаслідок розриву земної поверхні, часто супроводжуваного вибухом або підвищенням тиску.
Просто як Армагеддон | Сибірські ліси вигорають
Сибірські ліси вигорають. Це ще одна реальність, яку людям варто усвідомити й врахувати. В атмосферу викидаються величезні обсяги вуглекислого газу. А той своєю чергою сприяє прискоренню темпів глобального потепління і поширенню нових пожеж.
Башкортостан | Bashkortostan
Башкортостан (офіційно — Республіка Башкортостан, башк. Башҡортостан Республикаһы) — республіка у складі Російської Федерації, розташована на Південному Уралі та в Приураллі. Є одним із найбільших за площею та населенням суб’єктів РФ, а також одним із найважливіших промислових, нафтовидобувних і культурних центрів Уралу. Столицею республіки є місто Уфа. Башкортостан є історичною батьківщиною башкирів — тюркського народу, який сформувався на Південному Уралі, однак населення республіки є багатонаціональним.
Сибір
Сибір охоплює практично всю Північну Азію. Це величезна, багата корисними копалинами та значною мірою вкрита льодом територія,.
Він охоплює значну частину євразійських степів і простягається на схід від Уральських гір до розділу між Тихим і Північним Льодовитим океанами , а також на південь від Північного Льодовитого океану до пагорбів північно-центрального Казахстану та національних кордонів Монголії та Китаю.
Тут був підземний ядерний вибух. Проект Глобус-1. Покинуте селище Жовтневе і село Галкіне | Іванівщина
Тут був підземний ядерний вибух. Проект Глобус-1. Покинуте селище Жовтневе і село Галкіне.
Бурятія
Бурятія (бурятською Буряад Улас) розташована в Східному Сибіру.
Площа 351 334 км². На півдні межує з Монголією, на заході — з Іркутською областю, на сході — із Забайкальським краєм.
Мандрівка на кролеферму | Московщина
Коли я їхав Московщиною того ранку, здавалось, що світ навколо мене ще спить, а лише роса на траві і дзюрчання річки тихо нагадують про життя. Місцеві говорили, що кролеферма знаходиться десь за останнім поворотом села, де дороги закручуються, немов спогади старих людей. Я вірив їм так само, як вірять у старовинні легенди, де кожен кущ і кожне дерево має свою історію.
Талдомщина | Московщина
Талдомщина — історико‑географічний та адміністративний регіон у північній частині Московської області Центральної Європейської частини Росії, що охоплює територію навколо міста Талдом та історичних поселень довкола нього. Цей край має давню історію, власні культурні традиції, економічні особливості та природні ландшафти, розвивався як торгівельний і ремісничий центр поруч із річковими шляхами.
Краснярський край | Сибір
Красноя́рський край — один із найбільших за площею адміністративних регіонів Сибіру, розташований у центральній частині Північної Азії. Простягається від гір Південного Сибіру до узбережжя Північного Льодовитого океану, охоплюючи різноманітні природні зони — від тайги до арктичної тундри. Адміністративний центр — місто Красноярськ.
Миколина Гора | Московщина
Миколина Гора (Николина Гора) — селище (населений пункт) у Одинцовському районі Московської області Російської Федерації, відоме як один із найпрестижніших дачних і заміських районів Підмосков’я. Розташоване на правому березі річки Москва, поблизу її впадіння в річку Істру,
Смертельна Камчатка. На початку осені на Камчатці сталася екологічна катастрофа: загинули тисячі тварин.
На початку осені на Камчатці сталася екологічна катастрофа: загинули тисячі тварин. Також захворіли десятки людей. Вони скаржилися на печіння в очах і блювоту. У цей час океан набув дивного жовто-зеленого забарвлення. Влада та науковці досі з’ясовують, що ж трапилося і хто має понести відповідальність. Серед основних версій – витік токсичних речовин з військових полігонів, а також цвітіння мікроводоростей.
Захід сонця на річці Дубна
Захід сонця на річці Дубна – це мальовниче та спокійне видовище, коли сонце повільно опускається за горизонт, відбиваючись на поверхні води. Небо під час заходу забарвлюється в насичені відтінки червоного, рожевого, помаранчевого та фіолетового. Вода в річці стає дзеркалом, відображаючи ці кольори і створюючи гармонійний пейзаж.
Мандрівка на кролеферму | Московщина
Коли я їхав Московщиною того ранку, здавалось, що світ навколо мене ще спить, а лише роса на траві і дзюрчання річки тихо нагадують про життя. Місцеві говорили, що кролеферма знаходиться десь за останнім поворотом села, де дороги закручуються, немов спогади старих людей. Я вірив їм так само, як вірять у старовинні легенди, де кожен кущ і кожне дерево має свою історію.
Тайгове місто Москва
Москва оточена болотами і лісами, що частково належать до тайги — великих лісових масивів, характерних для північних широт.
Кратон Врангеля
Кратон Врангеля — це стабільний древній блок континентальної кори, розташований на крайньому сході Євразії, у районі Чукотського півострова та острова Врангеля. Він є архейсько-протерозойським кратоном, який відіграє важливу роль у структурі Північно-Східної Азії та у вивченні давньої тектоніки Арктики. Кратон Врангеля є фундаментальною геологічною одиницею для формування давніх суперконтинентів, таких як Колумбія (Нуна) та Родінія.
В’ятські марійські князівства
В’ятські марійські князівства — умовна назва групи середньовічних локальних політико-територіальних утворень марійців (черемисів), що існували в басейні середньої течії річки В’ятка. Вони не були єдиною державою, а являли собою мережу родоплемінних союзів із власними вождями та знаттю, які діяли в умовах впливу Золотої Орди, а згодом — Казанського ханства та Московської держави.
Ветлузькі марійські князівства
Ветлузькі марійські князівства — умовна назва групи середньовічних марійських (черемиських) локальних політико-територіальних утворень у басейні річки Ветлуга. Вони не становили єдиної централізованої держави, а являли собою мережу родоплемінних союзів із власними вождями та знаттю, що існували в умовах впливу Золотої Орди, а згодом — Казанського ханства і Московської держави.
Кокшайське марійське князівство
Кокшайське князівство — умовна назва одного з середньовічних марійських (черемиських) політико-територіальних утворень у басейні річки Мала Кокшага в Середньому Поволжі. Воно не було централізованою державою у сучасному розумінні, а являло собою локальне князівство-об’єднання марійських родових груп із власною знаттю та вождями. У письмових джерелах згадується опосередковано через московські, татарські та пізніші російські адміністративні записи про «черемиські землі Кокшайського краю».
Московсько-марійські війни
Московсько-марійські війни — серія збройних конфліктів другої половини XVI століття між Московською державою та марійськими князівствами (черемисами) Середнього Поволжя. Вони стали прямим наслідком падіння Казанського ханства у 1552 році та входження регіону до складу Москви. Війни тривали з перервами приблизно до 1580-х років і мали характер затяжного колоніального та антиповстанського протистояння.
Марійські князівства
Марійські князівства — сукупність напівнезалежних політичних утворень марійців (черемисів), що існували в Середньому Поволжі в середньовіччі та ранньому новому часі. Вони не становили єдиної держави, а являли собою мережу локальних князівств і племінних союзів, які функціонували в умовах впливу більших держав — насамперед Золотої Орди, Казанського ханства та Московської держави.
Тунгуський метеорит
30 червня 1908 року кам’янистий метеороїд розміром з хмарочос (близько 100 метрів) ввійшов зі швидкістю приблизно 15 км/с в амосферу Землі і розпався (вибухнув) на висоті від 5 до 10 кілометрів над тайгою в центральному Сибіру на річці Підкаменна Тунгузка, на північ від озера Байкал у незаселених районах.
