Буськ — одне з найдавніших міст України та історичний осередок Львівщини, розташований на перехресті річкових шляхів Західного Бугу, Полтви й Солотвини. Його історія охоплює понад тисячоліття — від ранньослов’янських поселень і прикордонної фортеці Київської Русі до сучасного адміністративного центру Буської міської громади Золочівського району. Якщо Львів став торговою столицею Галичини, то Буськ був її східними воротами: містом, де географія, політика та економіка протягом століть взаємодіяли сильніше, ніж будь-де в регіоні.

Гадяч — одне з найвизначніших історичних міст Лівобережної України, адміністративний центр Гадяцької міської громади Миргородського району Полтавської області. Розташоване на мальовничих берегах Псла, місто відіграло виняткову роль у добу Гетьманщини, будучи полковим центром, резиденцією гетьманів і місцем укладення Гадяцького договору 1658 року — одного з найамбітніших державотворчих проєктів української історії. Водночас Гадяч був важливим ремісничим, торговельним і культурним осередком, а сьогодні залишається одним із символів історичної Полтавщини.

Щастя — місто Луганщини на берегах Сіверського Дінця, молоде за віком, але з долею, у якій відбилися великі події української історії. Народжене у XX столітті як робітниче поселення біля могутньої електростанції, воно отримало ім’я, що звучить як обіцянка миру й добробуту. Та, немов герой суворої історичної повісті, місто пройшло крізь випробування війною, зберігаючи пам’ять про своїх мешканців і свою землю.

Відомий тенісист Сергій Стаховський розповідає, чому залишив спорт і став спецпризначенцем СБУ «Альфа», про спецоперацію «Павутина», роботу СБУ та особливості служби в ЦСО «А».

Суходільськ — молоде шахтарське місто Луганщини, народжене у степовому краї Донбасу в добу великої індустріалізації. Його історія не сягає князівських часів чи козацьких літописів, однак у ній є інша велич — праця шахтарів, гуркіт копалень, долі тисяч родин, що своїми руками творили місто серед широких вітрів українського степу. Суходільськ став одним із тих поселень Донбасу, де кам’яне вугілля визначило не лише економіку, а й характер людей — витривалий, суворий і сповнений гідності.

Андрушівка — місто в Житомирській області України, адміністративний центр однойменної громади та важливий регіональний центр із багатовіковою історією, культурою та економічним життям. Місто розташоване на березі річки Гуйви й поєднує традиції українського містечкового життя з сучасними науковими та культурними здобутками.

Сорокине — історичне місто Луганщини, давня назва якого пов’язана з першим поселенням на цій землі та пам’яттю про покоління шахтарів, що перетворили степовий край на один із промислових осередків Донбасу. Місто, відоме у XX столітті як Краснодон, увійшло в історію України не лише завдяки вугільній промисловості, а й через трагічні події Другої світової війни, пов’язані з підпіллям «Молода гвардія». Його літопис — це повість про працю, боротьбу, людську мужність і складні сторінки минулого.

Огляд використання FPV-дронів, які стають важливим інструментом на полі бою для знищення ворожої техніки. Бійці 63 бригади демонструють роботу таких дронів.

Ромни — одне з найдавніших міст Лівобережної України, стародавній сторожовий град над річкою Сулою, де протягом віків перепліталися князівські походи, козацька слава, ярмарковий гомін і праця простого люду. На зелених берегах Сули та Ромену виростало місто, яке бачило могутність Русі, буремні часи Речі Посполитої, добу Гетьманщини й великі випробування новітньої історії. Його минуле — мов пожовклий літопис, у якому кожна сторінка зберігає голос предків.

Галич — одне з найдавніших міст України, історична столиця Галицького князівства та важливий політичний, духовний і культурний центр середньовічної Русі. Саме від назви цього міста походить назва історичного краю Галичина. У XII–XIII століттях Галич був осередком князівської влади, резиденцією правителів Галицько-Волинської держави та одним із найбільших міст Східної Європи. Сьогодні сучасний Галич є містом в Івано-Франківській області, а територія давнього міста зберігається як унікальний історико-археологічний комплекс Національного заповідника «Давній Галич».

Південь України ми звикли уявляти як степ, плавні та піски. Але античні автори знали тут інший світ — Гілею, лісисту країну в пониззі Дніпра.

Скіфи були справжніми майстрами натільного живопису. Їхні тіла вкривали складні орнаменти в легендарному «звіриному стилі».

Є міста, які народилися біля великих річок, морів чи торговельних шляхів. Олевськ виник інакше. Він виріс серед безкраїх поліських лісів, боліт і гранітів, у краї, де дерева довго були важливішими за дороги, а тиша — переконливішою за людський голос. Тут історія вимірюється не лише століттями, а й тисячоліттями: від мегалітів і давніх городищ до княжої доби, козацьких часів, трагедій XX століття та сучасної України.

У цьому випуску обговорюються важливі події на фронті, включаючи битву за Авдіївку, арсенал Ізраїлю та роль білорусів у ЗСУ. Відео включає новини з мережі, а також інтерв’ю з представниками ЗСУ та полку ім. Кастуся Калиновського.

Богодухів — старовинне місто Харківщини, що стоїть над тихою річкою Мерло серед просторів Слобожанщини. Його історія — це оповідь про козацькі слободи, прикордонні фортеці, важку працю хліборобів і майстрів, про війни та відродження. Немов старий літописний лицар на сторожі східних земель України, Богодухів протягом століть зберігав свою гідність, приймаючи удари долі й щоразу повертаючись до мирного життя.

У місті Шаргород поряд із архітектурними пам’ятками заклали процес перетворення цукрового заводу на арт-резиденцію. Подивіться на історичне місто Шаргород з нового ракурсу!

Золотоноша — одне з найдавніших міст Лівобережної України, розташоване серед широких придніпровських рівнин, на берегах тихоплинної річки Золотоношки. Це місто не лежить на великих туристичних маршрутах, але саме тому дозволяє побачити Україну без декорацій. Тут історія не прагне справити враження — вона живе у старих вулицях, козацькій пам’яті, ярмаркових традиціях і неспішному ритмі життя. Подорожній, який прибуває сюди, швидко помічає, що Золотоноша існує не завдяки гучним легендам, а завдяки людям, які протягом століть обробляли землю, боронили край і берегли свою пам’ять.

Командир роти «Адвокат» розповідає про важливість злагодженості в підрозділі та мотивацію для захисту Вугледару від ворога.

До шахт, териконів і заводів тут була інша мапа — Кальміус, Азовське море, Домаха, зимівники, соляні дороги й Кальміуська паланка Війська Запорозького Низового.

Чому обіцяна підтримка перетворилася на «ніж у спину»? Як сталося так, що після спільної перемоги над більшовиками під Замостям, Польща підписала сепаратний мир, фактично ліквідувавши УНР?

Камінь-Каширський — одне з найдавніших міст українського Полісся, заховане серед соснових борів, заболочених луків і повільних вод Прип’ятського басейну. Воно не схоже на міста, що виросли на великих торговельних шляхах чи морських узбережжях. Тут історія розгортається повільніше, мов течія річки Цир, яка століттями несе свої води крізь ліси й болота. Подорожній, який приїжджає до Каменя-Каширського, швидко розуміє: Полісся не відкривається одразу. Воно потребує часу, уважності й готовності слухати тишу. Саме в цій тиші живе пам’ять про князівські фортеці, волинських правителів, литовських князів, козаків і покоління поліщуків, які навчилися жити в гармонії з непростою природою.

Олексій «Мутний» Василюк — морпіх, ветеран та боєць 412 полку Сил безпілотних систем NEMESIS в інтерв’ю для Армія TV розповідає про «кращі» сторони армії, формування полку та нестандартний підхід та роботу полку безпілотників.

1939 року на кордоні між Закарпаттям та Галичиною (Угорщиною та Польщею) на Верецькому перевалі польські прикордонники за наказом польського керівництва розстріляли полонених українських воїнів Карпатської Січі , яких Угорщина передала Польщі,

FPV-дрони активно використовуються українськими військовими для знищення ворожої техніки та живої сили, надаючи операторам можливість відчувати себе в центрі подій.

Ланівці — невелике місто на півночі історичної Волині, сьогодні адміністративний центр Лановецької міської громади Кременецького району Тернопільської області (до адміністративної реформи 2020 року — районний центр). Це місто не належить до тих місць, що голосно заявляють про себе. Воно не змагається з великими історичними столицями, не вражає палацами чи фортецями. Проте саме такі міста часто виявляються найкращими провідниками в історію краю. Подорожній, який опиняється тут, швидко розуміє: Волинь відкривається не через гучні легенди, а через тихі вулиці, поля, старі церкви й людську пам’ять, що пережила державні кордони, війни та імперії.

Хто такі скіфи — дикі кочівники чи творці першої великої цивілізації на території України? Як вони жили, у що вірили, чому їх боялися навіть перси і який спадок залишили нам?

Вознесенівка — місто Луганщини на крайньому сході України, шахтарське поселення, народжене в добу великого промислового освоєння Донбасу. Його доля тісно пов’язана з вугіллям, залізницею та працею гірників, які серед степових просторів створили власний міський світ. Колишній Червонопартизанськ, а нині Вознесенівка, зберігає в назві пам’ять про давній хутір і водночас нагадує про цілий пласт історії українського сходу — історії шахтарських родин, важкої праці та випробувань війною.