Шежере (тюркське слово, з араб. “شجرة‎” — буквально “дерево”) — це родовід, генеалогічне дерево, яке описує походження людини або роду, зазвичай у вигляді списку предків по чоловічій лінії. У татар, башкирів, казахів, узбеків та інших тюркських народів шежере є традиційною формою збереження історичної пам’яті роду.

Світогляд суспільства — це як “епігенетика народу”:
він визначає, які сенси активуються, а які — гинуть від інертності чи страху.

Хоча чітко ідентифікувати всі готські прізвища в Україні важко (через відсутність безперервної традиції), прізвища з компонентами типу -ман, -гард, -вальд, -берг, -гард та ін. із старогерманським корінням цілком імовірно мають готський шар.

Маловідомий епізод історії: спроба українців заснувати власну державність у регіоні Зеленого Клину на Далекому Сході під час революційних подій у Росії. Характеристика українських поселень, переселення, діяльність українських організацій, протистояння більшовикам. Таймкоди: Зелені колонії, автономія, вплив СРСР.

Історія архікнязя Вільгельма фон Габсбурга (Василя Вишиваного) та ідея створення монархічної України під протекторатом Австро-Угорщини. Служба в УНР, українська акція в Австрії, трагічний кінець у руках радянських спецслужб. Таймкоди: Проєкт монархії, Буковина, спецоперація МГБ.

Україна (Русь) у середньовіччі мала власне королівство, яке юридично ніколи не зникало з точки зору західноєвропейської монархічної традиції.

Найдавніше Святилище Людства в Україні — Кам’яна Могила, давніша за Піраміди. Це унікальний комплекс петрогліфів, відомий як «український Стоунхендж», розташований поблизу Мелітополя

01:14 — Маат і Ісфет 03:50 — Атом і Бенбен 05:01 — Шу і Тефнут 07:10 — Геб і Нут 08:40 — Маат 10:18 — Ра і Апоп 12:06 — Осіріс, Ісіда і Сет 16:41 — Анубіс і бальзамування 19:03 — Зважування серця 22:30 — Бастет 26:00 — Хатхор 28:36 — Тот 31:14 — Ра і Хатхор 33:42 — Народження Хатшепсут 36:47 — Олександр Македонський і оракул Амона 39:13 — Рамсес Великий 45:07 — Міфи в повсякденному житті

Знахідки з курганів некрополю Скоробір. Розкопки 2016-2017 років Скіфської археологічної експедиції ХНУ ім. В. Н. Каразіна, керівник – к.і.н. І. Б. Шрамко

Бронзовий казан, випадково виявлений на Перещепинському некрополі Більського городища у 1921 році (Україна).

У Більську розпочався археологічний сезон. Розкопки стартували на кількох локаціях. Експедиція досліджує, зокрема, урочище Барвінкова гора.

Більське городище на Полтавщині — парадоксально маловідома для свого масштабу пам’ятка історії. Займаючи площу понад 5 тисяч гектарів, воно ймовірно є найбільшим городищем ранньої залізної доби у Східній Європі. Більський заповідник приховує чимало загадок, залишених скіфами, мешканцями описаного Геродотом міста Гелон.

Ранок на Лтаві 15 08 2013 року з директором ІКЗ Більськ Коростом І. І.

Акінак з бутероллю, оформленою у звіриному стилі. Розкопки 2019 року спільної археологічної експедиції ІКЗ «Більськ» та ІА НАНУ. Керівник – професор Сергій Скорий.

Коротке відео про Більське городище та дослідників, одним з яким є заслужений професор Харківського університу Борис Андрійович Шрамко

Етнофестиваль “Гелон-фест” – це фестиваль українського духу, традиційної культури та історичної реконструкції доби раннього залізного віку, що проходить на території Більського городища – унікальної пам’ятки археології VIII – ІІІ ст. до н. е.

Познайомимо із багатошаровою пам’яткою Старий Кар’єр, що розташована на лівому березі річки Ворскли поблизу селища Котельва.

Уроки Історії з І. Б. Шрамко

Гелон — легендарне давньо‑скіфське місто, згадане давньогрецьким істориком Геродотом у його праці «Історія», котре, за багатьма сучасними науковими реконструкціями, локалізується на території Більського городища (Полтавська область, Україна). Це був великий політичний, культурний та оборонний центр пізньої бронзової та ранньої залізної доби, який відігравав важливу роль у степовому просторі Європи VIII–IV століть до н. е.

На цій виставці зібрані унікальні речі. Знайдені археологами Полтави, Харкова, Києва та інших міст. Широко представлена скіфська культура VII – III ст. до н.е.

Більське городище (укр. Більське городище, англ. Bilsk hillfort) — один із найбільш визначних археологічних комплексів доби скіфів і раннього заліза в Україні та Європі, розташований на межиріччі Ворскли та Сухої Груні в межах Полтавської та частково Сумської областей поблизу села Більськ (Полтавський район). Комплекс включає величезне укріплене поселення, некрополі, окремі укріплення й сліди давнього життя, що досліджуються понад століття.

Урочище Скоробір — це історико-археологічна територія в Полтавській області України, що представляє собою великий курганний могильник скіфського часу, який пов’язаний із комплексом пам’яток Більського городища. Урочище є важливою частиною археологічної спадщини регіону завдяки масштабному некрополю скіфського періоду та давнім похованням, що зберігають дані про життя й культуру населення Лівобережжя Середнього Подніпров’я у I тис. до н. е.

Гелон (Gelonus) — одне з найбільш загадкових і масштабних поселень раннього залізного віку в Європі, згадане давньогрецьким істориком Геродотом. Сучасні наукові реконструкції ототожнюють його з Більським городищем (Полтавщина, Україна).

Чи може людство мислити як єдиний розум?
Ця книга пропонує сміливу метафору: уявити цивілізацію як живу нейромережу. Минуле — як база даних, майбутнє — як вхідна проєкція, теперішнє — як результат обчислення. Через призму культури, історії, релігій, технологій та уяви автор досліджує, чи здатне людство не просто навчатися, а змінити саму архітектуру свого мислення.

Для тих, хто шукає глибші моделі світу — і нового себе в ньому.

У XXI столітті стало зрозуміло: взаємодія людини зі штучним інтелектом (ШІ) є не тільки технічним завданням, а й біологічним, когнітивним та соціонейрологічним питанням. Відбувається фізична трансформація мозку під впливом когнітивної взаємодії з ШІ. І це стає новим фактором еволюційного і соціокультурного розщеплення людства.

Боєць 110 механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Тім вирішив приєднатися до ЗСУ, адже не міг дивитися, як росіяни вбивають мирне населення незалежної країни.

Європа стала «столицею світу» не випадково, а завдяки унікальному поєднанню природних, економічних і політичних факторів. І справді, саме тут склалася модель розвитку, яка найкраще продемонструвала свою ефективність у довгостроковій перспективі.