Convair F-106 Delta Dart — американський надзвуковий перехоплювач, розроблений компанією Convair для Повітряних сил США в середині 1950-х років. Він став основним літаком для перехоплення радянських стратегічних бомбардувальників під час Холодної війни, зокрема в період з 1959 до 1988 року. Відомий як «Ultimate Interceptor», F-106 поєднував високі швидкості, автоматизовану бойову систему та здатність діяти в будь-яких погодних умовах.
Історія розробки та служби
Розробка F-106 розпочалася в рамках програми WS-201A (також відома як «Interceptor 1954»), спрямованої на створення нового перехоплювача для заміни F-102 Delta Dagger. Початково F-106 мав позначення F-102B, але через значні конструктивні зміни та нові технології був перейменований на F-106 у червні 1956 року.
Перший політ F-106A відбувся 26 грудня 1956 року, а серійне виробництво розпочалося в липні 1959 року. Загалом було побудовано 277 одиниць F-106A та 63 F-106B (двомісний тренувальний варіант). Літак активно використовувався до 1988 року, коли був замінений більш сучасними багатофункціональними винищувачами. Після виведення з експлуатації багато F-106 перетворили на безпілотні мішені для тренування зенітних ракет.
Технічні характеристики
- Довжина: 21,55 м
- Розмах крил: 11,67 м
- Висота: 6,18 м
- Максимальна швидкість: Мах 2,3 (1525 км/год)
- Дальність польоту: до 2900 км
- Потужність двигуна: 1 × Pratt & Whitney J75-P-17 (24 500 фунтів сили тяги)
- Службова стеля: 17 000 м
- Швидкість набору висоти: до 150 м/с
- Озброєння: 1 × 20-мм гармату M61 Vulcan, 2 × AIM-4F та 2 × AIM-4G ракети «Фалкон»
Оперативне застосування
F-106 використовувався для перехоплення стратегічних бомбардувальників, таких як Ту-4, Ту-16 та Б-52, а також для боротьби з крилатими ракетами. Літак був оснащений автоматизованою бойовою системою MA-1, яка дозволяла здійснювати автоматичне наведення на ціль, запуск ракет та управління польотом.
Попри свою високу ефективність, F-106 не брав участі в бойових діях. Він не використовувався в конфліктах, таких як війна у В’єтнамі, через обмежену універсальність та відсутність можливості виконувати наземні удари.
Спадщина
Після виведення з експлуатації багато F-106 були перетворені на безпілотні мішені для тренувань зенітних ракет. Один з таких літаків, F-106A з бортовим номером 58-0787, отримав прізвисько «Cornfield Bomber» після того, як здійснив аварійну посадку на кукурудзяному полі в 1970 році.
Сьогодні F-106 можна побачити в музеях, таких як Національний музей ВПС США та музей авіації в Пімі, штат Аризона. Він залишається символом технологічного прогресу та військової потужності середини ХХ століття.