Fairey Fremantle — один з цікавих британських авіаційних експериментів початку 1920-х років. Це великий одномоторний біплан-гідроплан, розроблений компанією Fairey Aviation Company на замовлення Міністерства авіації Великої Британії. Головна мета — здатність здійснити довготривалий політ, зокрема планувався навколосвітній переліт. Однак реалізований був лише один прототип, і здійснення кругосвітнього польоту так і не відбулося.
Історія створення і призначення
Замовлення та специфікація: Fremantle спроектовано відповідно до специфікації Air Ministry specification 44/22, яка вимагала одномоторного літака-розвідника великої дальності.
Контекст: Це один із проєктів, спрямованих на підтримку авіаційних дизайнерських груп в умовах економічної кризи після Першої світової війни. Одночасно з ним британці сподівались здійснити навколосвітній переліт.
Конструктори й виробник: Fairey Aviation Company — відома компанія з Великої Британії, котра мала досвід у виробництві гідропланів і військових літаків. Fremantle — один з дослідних одноекземплярних літаків.
Конструкція і особливості
Загальний вигляд
Літак — біплан із двома двопрольотними крилами без значного зміщення (unstaggered).
Корпус — прямокутний у перетині, глибокий, майже човноподібний. Зроблений з дерева: каркас і обшивка з махаґонової дошки. Така конструкція дозволяла уникнути внутрішніх арматур, що спрощувало і зменшувало вагу.
Кабіна: велика двовіконна секція, в якій можна стояти у повний зріст. Була зона для навігатора, спальні місця, місця для зберігання. Є позиція для небесної навігації ззаду кабіни.
Пілотська кабіна — відкрита, розташована на задній кромці крила, попереду кабіни для екіпажу.
Силова установка
Двигун: Rolls-Royce Condor III, водоохолоджуваний, 12‑циліндровий V‑тип, потужність близько 650 к.с.
Пропелер: дерев’яний, з фіксованим кроком, працював через зубчасту редукцію, що дозволяло підняти вісь пропелера вище, покращуючи аеродинаміку і конструкцію носа.
Поплавки і плавуча конструкція
Основні поплавки — два, з махаґону, досить короткі, але достатньо великі для забезпечення стійкості на воді. Додатково — хвостовий поплавок під фюзеляжем.
Ще два маленькі поплавці були розташовані під нижнім крилом для бічної стійкості.
Система зберігання палива: баки в поплавках, а також великий бак над верхнім крилом — для гравітаційної подачі пального. Заправлення здійснювалося вручну або за допомогою вітрового насоса.
Параметри та характеристики
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Розмах крил | ≈ 20,98 м |
| Довжина | ≈ 16,15 м |
| Висота | ≈ 6,17 м |
| Площа крил | ≈ 101,73 м² |
| Максимальна злітна маса | ≈ 5 693 кг |
| Потужність двигуна | 650 к.с. |
| Максимальна швидкість | ≈ 161 км/год |
| Крейсерська швидкість | ≈ 130 км/год |
| Дальність польоту | ≈ 1609 км |
| Екіпаж / пасажири | Основний екіпаж + до 7 осіб (експериментально) |
Льотна та експлуатаційна історія
Перший політ: 28 листопада 1924 року. Пілот — Норман Макміллан.
Програма випробувань: Тривала до червня 1925 року. Під час випробувань Fremantle довів здатність злітати з води навіть із повним навантаженням.
Навколосвітній політ: Планувався, але не відбувся, оскільки інші літаки вже здійснили подібний переліт.
Подальше використання: У 1926 році переданий RAF для випробувань радіонавігаційних технологій.
Переваги та недоліки
Переваги:
- Велика дальність і вантажопідйомність
- Комфортні умови для довгих польотів (можливість стояти в кабіні, спальні місця)
- Раціональна система паливозабезпечення (гравітаційний бак над крилом)
Недоліки:
- Один двигун — високий ризик при польотах над водою
- Невелика швидкість
- Великі габарити і маса — ускладнювали обслуговування
- Неактуальність запланованого перельоту після успіху конкурентів
Важливість і спадщина
Fairey Fremantle — приклад технічного пошуку міжвоєнного періоду. Хоча він залишився експериментальним прототипом, літак сприяв розвитку радіонавігації та інженерних рішень у сфері морської авіації. Його конструкція демонструє інновації того часу й амбіції, які часто випереджали практичну реалізацію.
Fairey Fremantle — цікавий історичний проєкт, що не отримав серійного продовження, але мав технічне значення і став кроком у розвитку довготривалих гідропланів. Його історія — це нагадування про сміливість інженерної думки в період між світовими війнами.