Arado Ar 199 — німецький гідроплан-тренажер, розроблений компанією Arado Flugzeugwerke в кінці 1930-х років. Цей літак був призначений для навчання пілотів та радіооператорів, а також для виконання завдань пошуково-рятувальних операцій у прибережних районах. Всього було побудовано лише кілька прототипів, і вони використовувалися обмеженою кількістю екіпажів.
Технічні характеристики
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Тип | Гідроплан-тренажер |
| Екіпаж | 2–3 особи |
| Довжина | 10,57 м |
| Розмах крил | 12,70 м |
| Висота | 4,36 м |
| Площа крила | 30,4 м² |
| Порожня маса | 1 675 кг |
| Максимальна злітна маса | 2 075 кг |
| Двигун | 1 × Argus As 410C (450 к.с.) |
| Максимальна швидкість | 260 км/год |
| Крейсерська швидкість | 212 км/год |
| Дальність польоту | 740 км |
| Практична стеля | 6 500 м |
Опис конструкції
Arado Ar 199 був одномоторним монопланом з низьким крилом, оснащеним двома поплавцями у формі катамарана. Кабіна була повністю закритою, з двома сидіннями для інструктора та учня пілота, а також додатковим сидінням для навігаційного або радіооператора. Літак мав металеву конструкцію та був призначений для запуску з катапульти. Він також використовувався для пошуково-рятувальних операцій у прибережних районах Норвегії.
Застосування та операційна історія
Після завершення розробки в 1939 році, два з п’яти прототипів Ar 199 були використані як тренажери та для пошуково-рятувальних операцій у північній Норвегії. Ці літаки служили в 10./Seenotstaffel, підрозділі Люфтваффе, що спеціалізувався на пошуково-рятувальних операціях. Однак програма була припинена через зміну пріоритетів Люфтваффе, і лише три літаки були побудовані.
Спадщина
Arado Ar 199 залишився маловідомим літаком, з обмеженим числом прототипів та коротким періодом служби. Однак його конструкція та призначення відображають прагнення Німеччини до розвитку спеціалізованих літаків для тренування та виконання специфічних завдань у прибережних районах.