Третя московсько-тверська війна — це конфлікт між князівством Московським і Тверським, який відбувся в 1327 році. Основною причиною війни стала антиординська повстання в Твері, а також боротьба за політичний вплив між цими двома князівствами.

У 1325 році князь Дмитро Михайлович Тверський, після вбивства свого суперника, князя Московського Юрія Даниловича, отримав ярлик на велике князівство Володимирське. Однак після цього він став небезпечним для Золотої Орди і був страчений у Сараї в 1326 році за наказом хана Узбека. Новим князем Тверським став його брат, Олександр Михайлович Тверський.

В цей час Твер продовжувала бути великим і впливовим князівством, яке прагнуло самостійності й опору монгольському ярму. У серпні 1327 року це прагнення вилилося в велике повстання проти монгольської влади.

Повстання в Твері

У 1327 році в Твері відбулося антиординське повстання проти збирача данини Чол-хана (Шевкала), який приїхав з вимогою данини і поводився свавільно. Князь Олександр Михайлович не підтримав повстання відкрито, але жителі Твері самостійно напали на загін Чол-хана і знищили його, убивши самого ханського представника.

Повстання спричинило лють хана Узбека, який наказав карати Твер за зраду. Московський князь Іван I Калита, бажаючи зміцнити свої відносини з Ордою та здобути ярлик на велике князівство, запропонував свою допомогу у придушенні повстання.

У відповідь на повстання проти Орди, Іван Калита зібрав війська Московського князівства, до яких приєдналися сили Суздальського князівства та монгольський загін. Іван Калита мав підтримку хана Узбека і діяв як союзник Орди.

Олександр Михайлович Тверський не міг протистояти об’єднаним силам Москви й Орди. Розуміючи безперспективність відкритого бою, він покинув Твер і втік у Псков, залишивши своє князівство на милість нападників.

У вересні 1327 року війська Івана Калити і монголи захопили Твер і жорстоко придушили повстання. Місто було розграбоване, а багато його жителів убиті або відправлені в рабство до Орди.

Після придушення повстання, Твер втратила свої політичні позиції. Московський князь Іван Калита зміцнив свої стосунки з Ордою і отримав ярлик на велике князівство Володимирське. Олександр Михайлович Тверський, позбавлений свого князівства, знайшов притулок у Пскові, але його влада і вплив були значно обмежені.