Підводний човен типу XXI (також відомий як «Електробот») був революційним проєктом, розробленим нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Цей тип субмарин став першим у світі, спроектованим для тривалого перебування під водою без необхідності регулярного спливання, що значно підвищувало їхню ефективність у боротьбі з конвоями союзників. Хоча більшість таких човнів не встигли взяти участь у бойових діях через пізній початок виробництва, їхній вплив на подальший розвиток підводного флоту був величезним.
Характеристики
Тип: Oceanic conventional submarine
Водотоннажність:
на поверхні: 1 621 т
під водою: 1 819 т
Довжина: 76,7 м
Ширина: 8,0 м
Осадка: 6,32 м
Швидкість:
на поверхні: 15,6 вузлів
під водою: 16,8 вузлів
Екіпаж: 57 осіб
Дальність ходу:
на поверхні: 15 500 морських миль
під водою: 56 морських миль
Максимальна глибина занурення: 500 м
Озброєння:
6 торпедних апаратів калібру 533 мм
24 торпеди
4 × 20 мм зенітні гармати
Особливості конструкції:
Гідравлічна система завантаження торпед, що дозволяла завантажувати всі шість апаратів за 12 хвилин
Покращена аеродинамічна форма корпусу для зменшення опору води
Використання акустичних і пасивних сонарів для точного наведення торпед без використання перископа
Застосування та історія служби
Розробка та виробництво
Розробка підводного човна типу XXI розпочалася в середині 1940-х років під керівництвом професора Ганса Елліса. Цей проєкт став результатом прагнення створити субмарину, здатну тривалий час перебувати під водою без необхідності спливати для заряджання акумуляторів. Однак через технічні труднощі та обмеження ресурсів, проєкт типу XXI був завершений лише наприкінці війни.
Бойове застосування
Перший бойовий вихід підводного човна типу XXI відбувся 30 квітня 1945 року, коли U-2511 під командуванням Корветтенкапітана Адальберта Шнеє вирушив з Бергена, Норвегія. Однак через отримання наказу про припинення вогню, човен не здійснив жодних атак. Після капітуляції Німеччини U-2511 був переданий британцям і затоплений 7 січня 1946 року в рамках операції «Deadlight».
Післявоєнне використання
Після війни кілька підводних човнів типу XXI були захоплені союзниками та використані для досліджень і навчання. Наприклад, U-2540 був переданий Франції, де служив до 1982 року. Інші човни були передані Великій Британії, СРСР та США, де вони слугували прототипами для розробки нових підводних суден.
Спадщина
Підводний човен типу XXI став важливим етапом у розвитку підводного флоту. Його конструктивні рішення, такі як можливість тривалого перебування під водою, вдосконалена аеродинаміка та новітні системи озброєння, значно вплинули на подальший розвиток підводних човнів у післявоєнний період. Хоча більшість цих субмарин не встигли взяти участь у бойових діях, їхній вплив на подальший розвиток підводного флоту був величезним.