Восьма московсько-тверська війна стала результатом тривалої політичної напруги між Московією та Тверським князівством після попередніх конфліктів. Ця війна, хоча й менш відома, ніж її попередники, суттєво вплинула на подальшу долю обох князівств.
Після попередніх війн Твер намагалася відновити свою автономію, але була під постійним тиском з боку Москви, що прагнула зміцнити свою владу.
Конфлікти між московськими та тверськими правителями продовжували загострюватися, оскільки кожна сторона прагнула зміцнити свої позиції.
У 1445 році московський князь Василь II розпочав кампанію проти Твері, намагаючись остаточно підкорити її.
Конфлікт охопив декілька важливих битв. Тверські війська, хоч і спробували організувати опір, не змогли протистояти чисельній перевазі та організованості московських військ.
У 1446 році війна закінчилася підкоренням Твері, що стало останнім важливим етапом у процесі об’єднання руських земель під владою Москви.
Після війни Твер остаточно втратила свої позиції, ставши фактично частиною Московії.