Гарпун — це універсальна, всепогодні протикорабельна ракета, розроблена компанією McDonnell Douglas (тепер Boeing). Вона оснащена активним радіолокаційним самонаведенням і може бути запущена з різних платформ, включаючи літакі, надводні кораблі, підводні човни та берегові батареї. Спочатку розробка розпочалася в 1960-х роках, а її прогрес прискорився після потоплення ізраїльського есмінця “Ейлат”, що продемонструвало загрозу протикорабельних ракет.
Гарпун активно використовувався з моменту першої поставки у 1977 році, і до 2004 року було випущено понад 7 000 одиниць. Його застосовують багато країн, адаптуючи до різних військових потреб, включаючи США, Австралію, Канаду та Туреччину. Варіанти, такі як AGM-84E SLAM і AGM-84H/K SLAM-ER, розширюють його можливості для атак на землі.
Різні блоки Гарпуна еволюціонували, покращуючи режими атаки та оперативну гнучкість. Зокрема, блок 1C ввів можливість вибору режимів кінцевої атаки, що підвищило його ефективність проти різних цілей.
Технічні характеристики
- Довжина: близько 4.6 метри
- Діаметр: 34 см
- Розмах крил: 3 метри
- Вага: близько 680 кг
- Система наведення: активне радіолокаційне самонаведення
- Максимальна дальність: до 280 км
- Швидкість: близько 850 км/год (субзвукова)
Платформи запуску
- Літаки: AGM-84 — використовується на таких літаках, як P-3 Orion, P-8 Poseidon, F/A-18 Hornet.
- Надводні кораблі: RGM-84 — може запускатися з кораблів, оснащених спеціальними пусковими установками.
- Підводні човни: UGM-84 — запускається з торпедних труб.
- Берегові батареї: RGM-84 — забезпечує захист узбережжя.
Розвиток та модифікації
- Блок 1: Перший варіант, що використовувався для атаки на надводні цілі.
- Блок 1B: Включав покращення в навігаційній системі, що підвищило точність.
- Блок 1C: Додав можливість вибору режимів кінцевої атаки, зокрема, відмови від “поп-ап” перед ураженням цілі.
- Блок II: Модернізація з новими системами навігації, що дозволяє проводити атаки на берегові цілі.
Оперативна історія
Гарпун використовувався в багатьох конфліктах, зокрема під час війни у В’єтнамі, війни в Перській затоці та конфліктів у Балтійському регіоні. Він продемонстрував свою ефективність у знищенні ворожих кораблів і берегових об’єктів.
Оператори
Гарпун використовується багатьма країнами, серед яких:
- США: Основний користувач, що застосовує його в різних військових операціях.
- Австралія: Застосовує Гарпун на своїх ВМФ і ВПС.
- Канада: Використовує на фрегатах класу Halifax.
- Туреччина: Застосовує як на надводних кораблях, так і на підводних човнах.
Хоча Гарпун зарекомендував себе як надійна система, зростаюча загроза нових технологій, таких як гіперзвукові ракети та безпілотні апарати, може вимагати подальшого розвитку та модернізації системи. Туреччина, наприклад, розглядає можливість заміни Гарпунів на вітчизняні ракети Atmaca.