Ракета К-10С, яка є частиною авіаційно-ракетного комплексу К-10 «Комета-10», була створена в 1950-х роках в СРСР і призначалася для боротьби з наземними і надводними цілями на великих відстанях. Комплекс мав на меті оснащення літаків, зокрема Ту-16, крилатими ракетами, що дозволяли здійснювати удари по цілях на великих дальностях, до 2000 км.
Основні характеристики ракети К-10С:
- Швидкість: до 1700-2000 км/год.
- Дальність: 1600-2000 км.
- Бойова частина: масою 1000 кг (фугасно-кумулятивна).
- Пуск з висот: 5-11 км.
- Вага ракети: до 4400 кг.
- Вага апаратури управління: 350 кг.
Особливістю ракети була її конструкція з підфюзеляжним розташуванням двигуна, що дозволяло уникнути складнощів із створенням надзвукового повітрозабірника. Для її запуску використовувався літак-носій Ту-16, який був оснащений спеціальною РЛС для виявлення цілей і наведення ракети.
Процес розробки ракети був складним і затягнувся через численні технічні проблеми, зокрема часті відмови апаратури та силових установок ракети. Попри це, система К-10 була прийнята на озброєння і використовувалася в морській авіації СРСР до початку 1990-х років.
Особливості конструкції ракети:
- Крилова схема: стрілоподібне крило.
- Двигун: турбореактивний М-9ФК з форсажною камерою.
- Радіотехнічне обладнання: включало апаратуру для самонаведення, радіокомандного управління і висотомір.