К‑219 — радянський атомний підводний човен із балістичними ракетами (SSBN), що належав до проєкту 667А «Навага» (за класифікацією НАТО — Yankee I‑class). Він був частиною стратегічних ядерних сил СРСР, призначених для патрулювання з метою ядерного стримування. 1986 року човен зазнав катастрофічної аварії в Атлантичному океані, яка стала одним із найвідоміших інцидентів у підводній історії Холодної війни.
Історія та служба
- Закладка: 28 травня 1970 року
- Спуск на воду: 8 жовтня 1971 року
- Вступ у стрій: 31 грудня 1971 року
- Домашній порт: Гаджиево, Північний флот
- Модернізація: у середині 1970-х модернізований до стандарту проєкту 667АУ «Налим» з оновленим ракетним комплексом D‑5У (ракети R‑27U)
Технічні характеристики
- Тип / проєкт: Проєкт 667А «Навага» / клас Yankee I (пізніше 667АУ)
- Водотоннажність:
- Надводна: ≈ 7 766 тонн
- Підводна: ≈ 9 300–9 450 тонн
- Довжина: ≈ 129,8–132 м
- Ширина: ≈ 11,6–11,7 м
- Робоча глибина занурення: ≈ 400 м
- Пропульсивна установка: 2 ядерні реактори типу OK‑700 (серія VM‑4), що живлять парові турбіни
- Швидкість під водою: ≈ 25–27 вузлів
- Екіпаж: ≈ 120 осіб
- Озброєння:
- 16 шахтних пускових установок для БРПЧ R‑27/R‑27U (рідинне паливо)
- 4 торпедні апарати калібру 533 мм
- 2 торпедні апарати калібру 400 мм
Аварія і загибель
- Дата інциденту: 3 жовтня 1986 року
- Місце: Північна частина Атлантики, приблизно 680 миль на північний схід від Бермудських островів
- Причина: Витік морської води в одну з ракетних шахт через дефект ущільнення кришки. Реакція води з компонентами рідинного палива ракети спричинила займання, вибух і пожежу
- Події після аварії: Екіпаж намагався приборкати пожежу, відкачати воду та стабілізувати ситуацію. Через зростаючий ризик та поширення отруйних газів командир Ігор Брітанов ухвалив рішення евакуювати човен
- Затоплення: 6 жовтня 1986 року К‑219 остаточно затонув на глибині ≈ 6 000 метрів
- Втрати: Загинула частина екіпажу (точна кількість варіюється за джерелами)
Застосування
К‑219 виконував стратегічні завдання ядерного стримування, зокрема:
- Постійне бойове патрулювання у віддалених районах Світового океану як частина радянської ядерної тріади
- До модернізації: використовував ракети R‑27
- Після модернізації: отримав ракети R‑27U з можливістю оснащення багаторазовими боєголовками (MRV)
Наслідки та спадщина
- Міжнародний резонанс: катастрофа К‑219 стала одним із найрезонансніших підводних інцидентів часів Холодної війни, викликавши занепокоєння щодо безпеки ядерних озброєнь під водою
- Уроки: аварія виявила ризики експлуатації ракет із рідинним паливом в умовах тривалого підводного патрулювання — включаючи токсичність, вразливість до корозії та займання при контакті з водою
- Стан уламків: човен затонув разом з усіма ядерними боєголовками та двома реакторами. Через глибину (≈ 6 000 м) дослідження обмежені, але екологічний вплив оцінюється як незначний через глибоке розташування уламків