Десь у глибині лісу дзюрчав струмок, але вода в ньому не була звичайною — вона відбивала не небо, а майбутнє. Люди, які заглядали у воду, бачили себе в різних ролях: мудрими старцями, закоханими дітьми або навіть тими, ким вони ніколи не стануть. Струмок тихо реготав, немовби розумів, що майбутнє завжди грайливе і ніколи не можна його зловити.
