HeS 3 — перший у світі практично застосований авіаційний турбореактивний двигун, створений у нацистській Німеччині напередодні Другої світової війни. Він став ключовим етапом у розвитку реактивної авіації, забезпечивши перший у світі політ літака з реактивною тягою у 1939 році.
Загальна характеристика
Heinkel HeS 3 (HeS — Heinkel Strahltriebwerke) — турбореактивний двигун відцентрового типу, розроблений німецьким інженером Гансом фон Огайном у компанії Heinkel.
Основні риси:
- країна розробки: Німеччина
- виробник: Heinkel-Hirth Motorenwerke
- перший запуск: 1939 рік
- перше застосування: експериментальний літак Heinkel He 178
- тип: турбореактивний двигун з відцентровим компресором
Саме цей двигун став першим у світі, що реально підняв літак у повітря лише за рахунок реактивної тяги.
Історія створення
Передумови
Розробка HeS 3 базувалася на попередньому експериментальному двигуні HeS 1, який використовував водень як паливо. Перехід до рідкого пального став важливим кроком до практичного застосування.
Ідеї реактивного двигуна розроблялися фон Огайном ще з середини 1930-х років, і компанія Heinkel стала однією з перших, хто підтримав ці дослідження.
Розробка
Перші прототипи HeS 3 були випробувані приблизно у 1938 році, однак не досягли розрахункової тяги через зменшені розміри компресора і камери згоряння.
Удосконалена версія HeS 3b отримала:
- ефективніший компресор
- змінену схему повітряного потоку
- покращене охолодження підшипників паливом
Перші випробування та політ
Двигун спочатку тестувався на літаку Heinkel He 118, причому польоти проводилися в умовах суворої секретності.
Перший реактивний політ
27 серпня 1939 року відбувся історичний політ літака Heinkel He 178, оснащеного двигуном HeS 3. Пілотом був Еріх Варзіц.
Це був:
- перший у світі політ літака з реактивним двигуном
- початок ери реактивної авіації
Попри успіх, двигун мав недостатню тягу для практичного військового використання.
Конструкція
HeS 3 належить до турбореактивних двигунів із відцентровим компресором і мав характерну складну схему руху повітря.
Основні елементи:
- одноступеневий індуктор (вхідний компресор)
- відцентровий компресор
- кільцева камера згоряння
- турбіна радіального типу
Особливості конструкції:
- повітря після компресора змінювало напрямок руху (до 180°) перед потраплянням у камеру згоряння
- компактність досягалася «складанням» вузлів двигуна
- паливо використовувалося також для охолодження елементів двигуна
Технічні характеристики (HeS 3b)
- довжина: близько 1,48 м
- діаметр: близько 0,93 м
- маса: ~360 кг
- тяга: близько 4,4 кН (≈450 кгс)
- частота обертання: до 13 000 об/хв
- ступінь стискання: приблизно 2,8:1
Модифікації та подальший розвиток
HeS 3b
Основна вдосконалена версія, яка і використовувалася на He 178.
HeS 6
Подальша розробка з більшою тягою (~5,4 кН), але збільшеною масою. Через конструктивні обмеження та великі розміри проєкт був згорнутий.
Наступні двигуни
Роботи над HeS 3 привели до створення більш потужних двигунів, зокрема HeS 8, які вже розглядалися як серійні.
Значення та оцінка
HeS 3 має виняткове історичне значення:
- перший у світі реактивний двигун, що підняв літак у повітря
- доказ практичності турбореактивної тяги
- початок розвитку реактивної авіації у світі
Попри технічні обмеження (низька тяга, складність, невеликий ресурс), він став фундаментом для подальших розробок реактивних двигунів у Німеччині та інших країнах.
Heinkel HeS 3 — це не просто експериментальний двигун, а технологічний прорив, що відкрив нову епоху в авіації. Його створення стало одним із найважливіших кроків у переході від гвинтових літаків до реактивних, що визначило розвиток авіаційної техніки на десятиліття вперед.