Arado Ar 240 — німецький багатоцільовий двомоторний літак категорії «великий знищувач» / важкий винищувач (Zerstörer), створений компанією Arado Flugzeugwerke для Люфтваффе під час Другої світової війни. Літак планували використовувати для швидких бомбардувань, повітряної розвідки, нічних боїв та перехоплень. Проєкт стартував наприкінці 1930-х років, перші прототипи злетіли у 1940–1941 роках, однак через технічні проблеми та конкуренцію Ar 240 не пішов у масове виробництво.
Історія розробки і служби
Замовлення на створення Ar 240 було видано в травні 1939 року. Перший прототип Ar 240 V1 (позивний DD+QL) здійснив політ 25 червня 1940 року.
Випробування виявили проблеми:
- нестабільність на малих і середніх швидкостях;
- перегрів двигунів під час рулювання та стоянки;
- складності керування.
У наступних прототипах (V2, V3, V4 тощо) були внесені покращення:
- збільшення площі керм;
- вдосконалене охолодження;
- дистанційне оборонне озброєння (турелі FA‑9, FA‑13);
- модифікації для кращої керованості при пікіруванні.
Було виготовлено 12–15 препродукційних машин серії Ar 240 A‑0. Літаки обмежено застосовували на Східному фронті, зокрема в Фінляндії та над залізницею Мурманськ–Ленінград.
Проєкт припинено наприкінці 1942 року через:
- складнощі в експлуатації;
- нестачу ресурсів;
- конкуренцію з Me 210 / Me 410;
- пріоритети інших програм Люфтваффе.
Основні модифікації
| Варіант | Призначення / відмінності |
|---|---|
| Ar 240 A‑0 | Препродукційна розвідувальна версія з броньованою кабіною, турелями |
| Ar 240 B | Запланована версія з двигунами DB 604A і підсиленням MW‑50 |
| Ar 240 C‑1/2 | Важкий винищувач / нічний винищувач |
| Ar 240 C‑3 | Легкий бомбардувальник |
| Ar 240 C‑4 | Висотний розвідник (не реалізований; замінений проєктом Ar 440) |
| Ar 440 | Покращена версія з новими двигунами DB 603G, не пішла в серію |
Технічні характеристики (Ar 240 A‑0)
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Екіпаж | 2 особи |
| Довжина | ~12,81 м |
| Розмах крил | ~13,34 м (до 14,34 м у модифікаціях) |
| Висота | ~3,95–3,96 м |
| Площа крила | ~30,9–31,3 м² |
| Маса порожня | ~6 200–6 350 кг |
| Максимальна злітна маса | ~10 000–10 500 кг |
| Двигуни | 2 × Daimler‑Benz DB 601E (~1 175 к.с.) |
| Макс. швидкість | ~618–668 км/год (залежно від версії) |
| Крейсерська швидкість | ~550–600 км/год |
| Дальність польоту | ~2 000–2 200 км |
| Практична стеля | ~10 200–10 500 м |
| Час набору висоти до 6 000 м | ~9–11 хвилин |
Озброєння
Типове для Ar 240 A‑0:
- Носове озброєння: 2 × MG 17 (7,92 мм), спрямовані вперед.
- Оборонні турелі:
- Верхня і нижня FA‑9 або FA‑13 (зазвичай з MG 81Z 7,92 мм або MG 131 13 мм).
- Бомбове навантаження: до 1 000 кг бомб — 1 × 1 000 кг або 2 × 500 кг під фюзеляжем / під крилами.
Переваги
- Висока максимальна швидкість і дальність як для важкого винищувача.
- Мультифункціональність: проєкти охоплювали бомбардувальник, нічний винищувач, розвідник.
- Сучасна на той час конструкція з дистанційним озброєнням.
Недоліки
- Погана керованість на низьких швидкостях.
- Проблеми з охолодженням двигунів на землі.
- Ускладнене виробництво і обслуговування (особливо турелей).
- Конструкція не витримувала конкуренції з Me 210/410.
Висновок
Arado Ar 240 — це приклад інноваційного, але недопрацьованого літака Люфтваффе. Високі амбіції не були реалізовані через поєднання технічних труднощів, нестачі ресурсів та пріоритетів інших програм. Незважаючи на перспективу, проєкт залишився на рівні прототипів і малосерійного випуску, і сьогодні є предметом інтересу авіаційних істориків як один із «втрачених шансів» німецької авіації.