Атомна електростанція Цвентендорф (нім. Kernkraftwerk Zwentendorf, або AKW Zwentendorf) — перша комерційна АЕС, зведена в Австрії у 1970-х роках, яка, однак, ніколи не вступила в експлуатацію. Електростанція була завершена, технологічне обладнання встановлене, але через референдум у 1978 році про запуск станції населення Австрії відкинуло її введення в дію. Зараз об’єкт служить для навчання, демонстрацій, туристичних відвідувань та як символ історії ядерної енергетики і протистояння їй.
Розробка та історія
Проєкт і будівництво: Розпочато будівництво в квітні 1972 року.
Тип реактора: киплячий водяний реактор (Boiling Water Reactor, BWR).
Потужність: проєктна електрична потужність становила 692 мегавати (≈ 700 МВт), що повинно було забезпечити значну частину електроенергії Австрії.
Вартість: первісно витрати будівництва оцінювались у ~ 5,2 мільярдів австрійських шиллінгів (що відповідає приблизно 1,4 млрд євро за сучасним курсом та з урахуванням інфляції).
Референдум 1978 року: 5 листопада 1978 року проведено голосування, у якому 50,47 % виборців висловились проти запуску станції. Через це станція так і не виробила жодного кіловат-години електроенергії.
Після референдуму: введено закон, який забороняє будівництво та введення в експлуатацію атомних реакторів для виробництва електрики в Австрії. Станцію зберігали в стані готовності певний час, але після Чорнобильської катастрофи (1986) надії на запуск станції остаточно зникли.
Технічні характеристики
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Тип реактора | Boiling Water Reactor (BWR) — киплячий водяний реактор |
| Електрична потужність | 692 МВт |
| Висота вентиляційної труби | 110 метрів |
| Вага і об’єм конструкцій | Більше 1 110 тонн компонентів реактора доставлено й змонтовано |
| Зовнішні стіни | Захисні бетонні стіни товщиною приблизно 1,2 м, утворювали контейнмент-оболонку |
Призначення, застосування і доля
Станція мала виробляти електроенергію для Австрії, зменшуючи залежність від імпорту енергоносіїв.
Після референдуму об’єкт не був введений в експлуатацію — паливні елементи ніколи не встановлювались у реактор або не вводились у критичний стан.
Станом на сьогоднішній день, Zwentendorf використовується як:
- Навчальна база — тренувальний комплекс для спеціалістів ядерної енергетики, інженерів, підготовки персоналу.
- Дослідницький та демонстраційний об’єкт — створено фотоволтаїчну установку, проводяться екскурсії.
- Місце для зйомок, культурних подій та виставок — об’єкт не містить активного ядерного палива або випромінювання.
Значення та символіка
Zwentendorf став символом руху проти ядерної енергетики і прикладом демократичного рішення: референдум, голос населення, законодавча заборона використання ядерної енергії в мирних цілях в Австрії.
Об’єкт є унікальним прикладом: єдина у світі АЕС, яка була повністю збудована, але ніколи не експлуатувалась.
Атомна електростанція Цвентендорф — унікальний інженерний, політичний та культурний об’єкт. Хоч вона й не виробила жодного електрокіловата, її історія важлива для розуміння суспільної динаміки навколо ядерної енергетики, технічних, фінансових та законодавчих ризиків, а також ролі громадської думки у визначенні енергетичної політики. Сьогодні Zwentendorf виконує переважно освітню, демонстраційну та символічну функцію, зберігаючи цінність як “пам’ятник” нереалізованим амбіціям і урокам минулого.