Літак серії Curtiss Model R був розроблений у США в період Першої світової війни для задоволення потреб ВМС США та Армії в літаках‑спостереженнях, патрульних літаках і спеціальних варіантах. Один із варіантів цього сімейства — R‑6 — фактично є розвитком гідроплавного (float) варіанту, який використовувався для морського патрулювання та (в модифікації R‑6L) експериментально оснащувався торпедами.
Сам R‑6 став вдосконаленням попереднього R‑3 — з подовженими крилами, збільшеною потужністю двигуна та особливим нахилом (діедром) зовнішніх панелей крил.
Цікаво, що Curtiss R‑6 увійшов в історію як один із перших американських літаків, що були розгорнуті за межами США під час війни, зокрема на Азорах у січні 1918 року для протичовнових патрулів.
Після завершення бойових дій, деякі екземпляри R‑6 (особливо у версії R‑6L) були модифіковані для перевезення і скидання торпед як експериментальні торпедоносці.
Отже, хоча «бомбардувальник‑торпедоносець «Curtiss R‑6» у вузькому сенсі рідко згадується в джерелах як основна бойова машина, модифікація R‑6L справді використовувалася для торпедоносних випробувань і обмеженої служби.
Конструкція та варіанти
Загальна конфігурація
Двоплан (biplane), зі стрійними або подовженими крилами у порівнянні з R‑3.
Два плаваючі поплавці (twin floats) — стандарт для морського варіанта, хоча деякі версії могли мати шасі або одиничний поплавець з опорними поплавками.
Зовнішні панелі крил мали три градуси діедра (підйом угору) для стабільності.
Екіпаж: два — пілот та спостерігач/спеціаліст (у різних варіантах).
Варіанти / модифікації
| Варіант | Особливості / зміни | Призначення / примітки |
|---|---|---|
| R‑6 | Базовий морський варіант із двигуном ~ 200 к.с. (Curtiss V‑2‑3) | Морське спостереження, патрулювання морської зони |
| R‑6L | Модифікований варіант з потужнішим двигуном Liberty (360 к.с.) | Частина екземплярів R‑6 перероблена в R‑6L. У деяких з R‑6L застосовувалися торпеди у випробовуваннях. |
| R‑9 | Майже ідентична конструкція до R‑6, але з перестановкою місць у кабінах (пілот спереду, спостерігач ззаду) | Деякі R‑9 були перетворені або взаємно модифіковані зі R‑6 / R‑6L. |
Деякі джерела вказують, що 40 одиниць R‑6 були переобладнані до R‑6L у 1918 році.
Декілька R‑9 також були перетворені на R‑6L.
Після війни деякі R‑6L використовувалися як торпедоносці в обмеженому обсязі (приміром, у 1920‑і роки) для випробувань та тренувань.
Технічні характеристики (для варіанта R‑6L)
Нижче наведені основні дані згідно з P. Bowers / G. Swanborough та ін. джерелами.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Розмах крила | 57 ft 1 ^3⁄16 in ≈ 17,40 м |
| Довжина | 33 ft 5 in ≈ 10,18 м |
| Висота | 14 ft 2 in ≈ 4,31 м |
| Площа крила | 613 sq ft ≈ 56,94 м² |
| Порожня вага | ≈ 3,513 lb ≈ 1,593 кг |
| Максимальна злітна вага | ≈ 4,634 lb ≈ 2,102 кг (або 5,662 lb ≈ 2,568 кг з торпедою) |
| Двигун | 1 × Liberty V‑12 (≈ 360 к.с.) |
| Максимальна швидкість | ≈ 100 mph ≈ 160,9 км/год |
| Практична стеля | ≈ 12,200 ft ≈ 3,718 м |
| Час підйому | 10 хв до 6,000 ft (≈ 1,829 м) |
| Дальність | ≈ 565 морських миль (≈ 1,047 км) |
| Озброєння | До 1 торпеди вагою ~1,036 lb (≈ 470 кг) у відповідних модифікаціях |
Слід зазначити, що ці характеристики стосуються в основному модифікації R‑6L, коли літак отримав потужніший двигун. Для базового R‑6 із двигуном ~200 к.с. показники були гірші.
Бойове та експлуатаційне застосування
Морський патруль / протичовнова служба
Curtiss R‑6 був використаний ВМС США під час Першої світової війни для морських патрулів та пошуку підводних човнів.
Зокрема, у січні 1918 року частина машин була розгорнута на Азорах (острови — Понта-Делгада), де виконувалися завдання протичовнової оборони Атлантичного узбережжя.
Ймовірно, ці літаки працювали здебільшого з морських баз (аеродромів або авіаносних носіїв, кораблів‑катапульт) або з берегових пунктів зі злітно-посадковими спорудами для гідропланів.
Експерименти з торпедуванням
Після закінчення війни деякі R‑6L були модифіковані для носіння торпеди і застосовані в експериментальних торпедоносних випробуваннях.
На одному з фото показано Curtiss R‑6L, який скидaє торпеду — ілюстрація саме таких випробувань.
Однак ці моделі не стали класичними бойовими торпедоносцями, оскільки їх мала потужність, обмеження за вагою та летно-технічні характеристики робили їх непридатними для серійного застосування як основні торпедоносці.
Відомо, що ВМС США вже раніше (14 серпня 1917 року) пробували торпедні навантаження на літаках, але досвід був обмеженим і не дуже успішним через вагу торпеди, погіршення характеристики літака та складнощі керування.
Тренування, спостереження, транспорт
Крім морської служби та торпедоносних випробувань, R‑6 використовувалися в ролі спостережних літаків, для патрулювання узбережжя та як навчальні машини для екіпажів морської авіації.
Деякі джерела згадують, що літаки використовувались у Службі берегової охорони США (US Coast Guard) для тренувань і польотів у Європейському театрі під час війни.
Обмеження й строки служби
Більшість R‑6 мали відносно короткий термін служби — вже протягом 1917 року багато з них були списані або замінені кращими моделями.
Частина машин R‑6L перебувала в службі до середини 1920‑х років, але до 1926 року останні екземпляри були списані.
Оцінка ролі та значущість
Історичне значення: R‑6 став одним із перших американських літаків, що були застосовані за кордоном під час війни (Азори), що підкреслює важливість морської авіації для США навіть на ранніх етапах.
Технічні інновації: перехід на двигун Liberty, експерименти з торпедним навантаженням, конструктивні зміни (діедр, подовження крила) демонструють еволюційний розвиток авіаційної інженерії того часу.
Обмеження: обмежена корисна вантажопідйомність, слабка швидкість після встановлення потужнішого двигуна, недостатня надійність із торпедами — все це обмежувало ефективність у ролі повноцінного торпедоносця.
Успіхи: як модель «міжвоєнного переходу», R‑6 / R‑6L слугував важливим кроком для пізніших класичних торпедоносців і морської авіації США.