Перейти до вмісту

Літак Caudron G.3 (Франція)

    Caudron G.3 — це французький одномоторний біплан, розроблений братами Рене та Гастоном Котроном у 1913 році. Він став одним із основних літаків для розвідки та навчання під час Першої світової війни, а також використовувався в авіації кількох інших країн.

    Технічні характеристики

    • Тип: Одномоторний біплан
    • Мотор: Le Rhône C, 80 к.с.
    • Довжина: 6,40 м
    • Розмах крил: 13,40 м
    • Висота: 2,62 м
    • Маса: 736 кг (макс. злітна)
    • Макс. швидкість: 115 км/год
    • Практична стеля: 4 300 м
    • Дальність польоту: до 4 годин
    • Озброєння: зазвичай не озброєний, іноді оснащувався легкими кулеметами та бомбами

    Історія та застосування

    • Розробка: Caudron G.3 був розроблений як вдосконалення попередньої моделі G.2 і вперше піднявся в повітря в травні 1914 року.
    • Використання: Під час Першої світової війни літак використовувався французькою авіацією для розвідки та спостереження за артилерією.
    • Міжнародне застосування: Крім Франції, G.3 експлуатувався в арміях Великої Британії, Італії, США, Польщі, Фінляндії, Китаю та Австралії.
    • Австралійський контекст: Австралійський льотний корпус використовував Caudron G.3 під час кампанії в Месопотамії в 1915–1916 роках.

    Модифікації

    • A.2: Основна версія для розвідки.
    • D.2: Двомісний тренувальний варіант з подвійним управлінням.
    • E.2: Базова версія для навчання.
    • R.1: Використовувався для навчання таксі, з обрізаними крилами, щоб запобігти підйому в повітря.
    • L2: Остання версія з більш потужним двигуном Anzani 10.

    Спадщина

    • Рекорди: У 1913 році Caudron G.3 став першим літаком, який виконав повний петлю, а в 1921 році французька льотчиця Адрієн Боллан перетнула Анди на цьому літаку.
    • Використання після війни: Після Першої світової війни Caudron G.3 використовувався як тренувальний літак в арміях різних країн, зокрема в Китаї, де залишався на службі до 1931 року.