General Dynamics F-16XL — експериментальний винищувач, розроблений компанією General Dynamics у 1980-х роках як частина програми Enhanced Tactical Fighter (ETF) для Військово-повітряних сил США. Цей літак є модифікацією базового F-16 Fighting Falcon, оснащеною дельтоподібним крилом, що забезпечує покращені аеродинамічні характеристики на високих швидкостях. Хоча F-16XL не був прийнятий на озброєння, його дослідження сприяли розвитку авіаційних технологій та концепцій.
Розробка та технічні характеристики
У рамках програми ETF, ВПС США розглядали можливість заміни F-111 Aardvark для виконання завдань тактичного ударного літака. General Dynamics запропонувала варіант з дельтоподібним крилом, що дозволяло досягати високих швидкостей та маневреності. Перший політ F-16XL відбувся 3 липня 1982 року.
Основні технічні характеристики F-16XL:
- Довжина: 15,03 м
- Висота: 5,09 м
- Розмах крил: 9,45 м
- Максимальна швидкість: понад 2 400 км/год
- Маса: від 8 910 до 9 466 кг залежно від двигуна
- Екіпаж: 1 пілот
Озброєння включало шестиствольну гармату M61A1, а також ракети “повітря-повітря” та “повітря-земля”, різноманітні авіабомби, включаючи кориговані JDAM та GBU серій, а також касетні бомби CBU-104, 104 і 105
Операційне використання та дослідження
Після завершення програми ETF, два прототипи F-16XL були передані НАСА для дослідницьких цілей. У НАСА F-16XL прослужили понад два десятиліття, до 2009 року
F-16XL став важливим етапом у розвитку авіаційних технологій, демонструючи потенціал дельтоподібного крила для високошвидкісних маневрених літаків. Хоча він не був прийнятий на озброєння, його дослідження сприяли вдосконаленню конструкцій та концепцій, що використовуються в сучасних бойових літаках.