Salmson D.6 «Cricri» (фр. Cricri — «Цвіркун») — французький легкий двомісний спортивно-туристичний літак 1930-х років, розроблений конструктором Полем Девілем (Paul Deville) для компанії Salmson. Літак став одним із наймасовіших французьких цивільних літаків довоєнного періоду.
Завдяки простоті конструкції, низькій вартості експлуатації та хорошим льотним характеристикам він широко використовувався в аероклубах, системі підготовки пілотів Aviation Populaire, а під час Другої світової війни — як навчальний, зв’язковий і патрульний літак. Загалом було побудовано 341 екземпляр усіх модифікацій.
Історія створення
У середині 1930-х років французька компанія Salmson, яка вже мала значний досвід виробництва авіаційних двигунів і легких літаків, поставила собі за мету створити недорогий літак для приватних власників та аероклубів.
Проєкт розробив інженер Поль Девіль (Paul Deville). Основними вимогами були:
- простота конструкції;
- легкість технічного обслуговування;
- економічність;
- можливість експлуатації з невеликих польових аеродромів;
- хороші характеристики на малих швидкостях.
Прототип здійснив перший політ 14 квітня 1936 року. Випробування підтвердили хороші льотні якості літака, після чого його було запущено в серійне виробництво.
Програма Aviation Populaire
Найбільшу популярність D.6 здобув після створення урядом Франції державної програми Aviation Populaire, яка мала на меті масову підготовку майбутніх військових льотчиків через мережу цивільних аероклубів.
Уже восени 1936 року Міністерство авіації Франції замовило першу партію зі 100 літаків.
Завдяки цьому Salmson D.6 став одним із наймасовіших навчальних літаків країни.
До початку Другої світової війни більшість французьких аероклубів використовували саме D.6 для початкового навчання пілотів.
Конструкція
Salmson D.6 був класичним легким монопланом-парасолем.
Основні конструктивні особливості:
- високорозташоване крило типу «парасоль»;
- дерев’яний каркас крила;
- полотняна обшивка;
- фюзеляж зі сталевих труб;
- нерухоме хвостове шасі з хвостовою п’ятою;
- відкриті тандемні кабіни;
- традиційне хвостове оперення.
Конструкція була максимально простою, що дозволяло ремонтувати літак навіть у невеликих майстернях аероклубів.
Кабіна екіпажу
Літак мав дві відкриті кабіни, розташовані тандемом.
У передній кабіні зазвичай перебував пасажир або курсант.
У задній кабіні розташовувався пілот або інструктор.
Обидві кабіни були обладнані основними приладами:
- покажчиком швидкості;
- висотоміром;
- компасом;
- тахометром;
- покажчиками роботи двигуна.
На навчальних літаках використовувалося подвійне керування.
Силова установка
Літак оснащувався одним дев’ятициліндровим радіальним двигуном повітряного охолодження:
Salmson 9 ADr
Основні характеристики двигуна:
- тип — дев’ятициліндровий радіальний;
- повітряне охолодження;
- потужність — 60 к.с. (45 кВт).
Двигун відзначався економічністю, простотою конструкції та високою надійністю.
Льотні характеристики
Незважаючи на невелику потужність двигуна, літак мав добрі характеристики для навчальних польотів.
Основні показники:
- максимальна швидкість — 150 км/год;
- крейсерська швидкість — близько 125–130 км/год;
- дальність польоту — 500 км;
- практична стеля — 2450 м.
Невелика швидкість звалювання робила D.6 безпечним для пілотів-початківців.
Тактико-технічні характеристики
Екіпаж
- 1 пілот.
Місткість
- 1 пасажир або курсант.
Габарити
- довжина — 6,89 м;
- розмах крила — 9,66 м;
- висота — 2,18 м;
- площа крила — 16,0 м².
Маса
- порожнього літака — 287 кг;
- максимальна злітна — 575 кг.
Двигун
- 1 × Salmson 9 ADr потужністю 60 к.с.
Льотні характеристики
- максимальна швидкість — 150 км/год;
- дальність польоту — 500 км;
- практична стеля — 2450 м.
Варіанти
Salmson D.6 Cricri
Базова серійна модифікація.
Побудовано 329 літаків.
Salmson D.63 Cricri
Навчальний варіант із подвійним керуванням.
Побудовано 2 літаки.
CFA D.7 Cricri Major
Післявоєнна модернізація.
Основні відмінності:
- закрита кабіна;
- потужніший п’ятициліндровий двигун Salmson 5Aq-01 потужністю 90 к.с.;
- збільшені розміри.
Було побудовано лише 10 літаків, оскільки конструкція вже вважалася застарілою.
Експлуатація
Основними експлуатантами літака були:
- французькі аероклуби;
- організація Aviation Populaire;
- Повітряні сили Франції;
- приватні власники.
Після початку Другої світової війни частину літаків реквізували для військових потреб. Вони використовувалися як:
- навчальні;
- зв’язкові;
- кур’єрські;
- патрульні літаки.
Після війни більшість машин повернули до цивільної авіації.
Виробництво
Серійне виробництво тривало з 1936 року до початку Другої світової війни.
Було випущено:
- 329 літаків D.6;
- 2 літаки D.63;
- 10 післявоєнних D.7 Cricri Major.
Загальний обсяг виробництва сімейства становив 341 літак.
Післявоєнна модернізація
Після завершення війни компанія Compagnie Française d’Aviation (CFA) спробувала відродити конструкцію, створивши CFA D.7 Cricri Major.
Основними змінами стали:
- повністю закрита кабіна;
- новий двигун потужністю 90 к.с.;
- покращений комфорт екіпажу;
- збільшені маса та габарити.
Однак ринок уже був заповнений сучаснішими літаками, тому серійне виробництво обмежилося десятьма екземплярами.
Літаки, що збереглися
До наших днів дійшла лише невелика кількість літаків сімейства Cricri.
Один із найвідоміших екземплярів — F-AZAB, який після багаторічної реставрації був відновлений ентузіастами асоціації Les Casques de Cuir. Літак експонується в льотному музеї Jean Salis у Ла-Ферте-Але (Франція) та періодично бере участь в авіашоу після завершення реставраційних робіт.
Значення проєкту
Salmson D.6 «Cricri» став одним із символів розвитку французької легкої авіації 1930-х років. Він відіграв важливу роль у підготовці тисяч цивільних і військових пілотів напередодні Другої світової війни, поєднавши простоту конструкції, надійність і низьку вартість експлуатації. Масове використання в системі Aviation Populaire зробило його одним із найуспішніших французьких навчально-туристичних літаків свого часу, а післявоєнна модифікація D.7 Cricri Major стала останнім етапом розвитку цієї вдалої конструкції.