Спасо-Преображенська церква, Затоплена церква, Гусинська церква було збудовано у 1822 році. В 1972 р була затоплена водами Канівського водосховища. Нині церква та дзвіниця стоять на острівці за 200 метрів від берега в урочищі Гусинці. Храм в стилі українського бароко

Богуславське гранітне оголення — це унікальна природна пам’ятка, розташована в історичному місті Богуслав, заснованому ще в 1032 році Ярославом Мудрим. Це одне з найбільш вражаючих геологічних утворень на території України.

Змієві вали — це стародавня оборонна споруда, розташована на території Великого Ходосівського городища в Обухівському районі Київської області.

Добраничівська стоянка — визначна археологічна пам’ятка пізнього палеоліту на території України, розташована поблизу села Добраничівка. Вона датується приблизно 13–12 тис. років тому і є однією з найважливіших стоянок мисливців на мамонтів у Східній Європі, що дає цінні відомості про життя людини наприкінці льодовикової епохи.

Прогулянка схилами Дівич-гори у селі Трипілля. І далі Дніпровими кручами біля села Халеп’я. З них прекрасні краєвиди на Канівське водосховище, безкінечні ліси на лівому березі Дніпра і Київ вдалині. Це навдивовижу історичні місця, де ще тисячі років тому жили наші пращури.

• https://www.brovteplo.com.ua/

КП «Броваритепловодоенергія» — комунальне підприємство, яке забезпечує жителів Броварів послугами централізованого опалення, водопостачання, водовідведення, постачання теплової енергії та гарячої води.

Боярка — місто на Київщині, яке сьогодні часто сприймають лише як передмістя столиці, хоча його історія набагато глибша за звичне уявлення про місто-супутник. Воно виросло між сосновими лісами, старими шляхами до Києва і залізничною лінією, що у XIX столітті змінила долю тихого села Будаївки. Тут переплелися давньоруські городища, монастирські володіння Києво-Печерської лаври, козацька пам’ять, дачна культура імперської доби, українське культурне відродження і драматичні події ХХ століття.

На високому правому березі Дніпра, де річка розливається широкою гладдю Канівського водосховища, стоїть Ржищів — невелике місто з історією, яка значно старша за його сучасні вулиці. Це місце, де на одному схилі зустрічаються сліди трипільських поселень, земляні вали давньоруської фортеці, козацькі перекази, старі храми й тиха дніпровська пристань.

На південних околицях Київщини, серед просторів Білоцерківського степу, лежить Узин — місто, яке на перший погляд здається типовим українським провінційним поселенням, але уважний мандрівник швидко відкриває його приховані шари. Тут зустрічаються давні степові дороги, козацька пам’ять, цукрова промисловість, авіаційна історія та спокійний ритм сучасної громади.

Прип’ять — місто, яке прожило надзвичайно коротке життя, але стало одним із найвідоміших населених пунктів світу. Воно народилося як символ радянської віри в атомну енергетику, виросло серед поліських соснових лісів, а менш ніж через шістнадцять років після заснування було назавжди залишене своїми мешканцями. Сьогодні Прип’ять — це не лише покинуте місто в Чорнобильській зоні відчуження. Це місце пам’яті, найбільший у Європі музей просто неба, своєрідний літопис техногенної епохи й нагадування про те, як одна ніч здатна змінити долі сотень тисяч людей.

Озеро Халеп’я — одне з найчистіших озер Київщини, розташоване всього за 50 кілометрів від Києва у мальовничому селі Халеп’я, яке й дало назву цьому природному об’єкту. Село, разом із Витачівом і Трипіллям, утворює популярний туристичний маршрут, і озеро є приємною зупинкою для туристів, які хочуть насолодитися природою, поплавати або порибалити.

Витачів — давнє село в Україні, розташоване на високому правому березі річки Дніпро у Обухівському районі Київської області (частина Укрянінської територіальної громади). Воно є одним із найстаріших поселень Київщини, відоме своїми історичними археологічними пам’ятками, мальовничими краєвидами та багатовіковою історією, що сягає доби Київської Русі та навіть раннього середньовіччя.

Городище знаходиться на південній околиці хутора Половецьке Богулавського району Київської обоасті, на високій гранітній скелі лівого берега річки Росі.

Деснянська культура — археологічна культура пізнього палеоліту, поширена переважно в басейні річки Десна та суміжних територіях Верхнього Подніпров’я. Вона датується приблизно 15 000–10 000 роками до н. е. і належить до фінального етапу льодовикової доби. Деснянська культура пов’язується з мисливськими спільнотами, які адаптувалися до холодного клімату та існування в умовах прилеглих до тундростепу ландшафтів.

Кора завжди була наймовчазнішою частиною дерева. Листя сперечалося з вітром, гілки вчилися танцювати під дощем, коріння вело нескінченні розмови з темрявою, а кора просто стояла між двома світами — приймаючи удари одного і зберігаючи життя іншого. Вона ніколи не скаржилася, хоча саме на ній час залишав свої найдовші підписи.

Є дерева, які народжуються не з насіння, а зі спогадів. Вони проростають у тих місцях, де людина колись мовчала надто довго, і відтоді земля пам’ятає вагу її думок. Кажуть, якщо притулитися вухом до кори такого дерева, можна почути не шум соків, а голоси днів, які ніхто вже не здатен повернути.

З роками я зрозумів: люди теж обростають корою. Вона невидима, але її можна впізнати за мовчанням після втрати, за усмішкою, яка приходить надто пізно, за звичкою відповідати «все добре», коли серце нагадує покинутий будинок. Ми називаємо це досвідом, витримкою або зрілістю, хоча насправді це лише кора, що терпляче обгортає нашу найніжнішу частину.

Кирилівська церква та легенда про Змієві Вали.

Музей пам’яті Поліського району — це спеціалізований музей, який присвячений історії розвитку селища міського типу Поліське та Поліського району на Київщині. Він зберігає та досліджує важливі моменти історії, починаючи з часу заснування селища у 1415 році і до 1999 року, коли відбулося виселення жителів після Чорнобильської катастрофи.

Сьогодні ми поговоримо про садибу Ісаєвичів у с. Волошинівка, Баришівський р-н, Київська область. У будинка зберіглася красиве дерев’яне мереживо на входах та інтер’єри з ліпниною.

Гора Тотоха — природний пагорб і культурно‑історичний об’єкт на півдні Київської області (Україна), неподалік від села Медвин у Богуславському районі. Це місце поєднує археологічну, природну, історичну й містичну складові: тут зафіксовані сліди давніх поселень, а також місцеві легенди й сучасні вірування про особливу енергетику та «місце сили». Пагорб належить до пам’яток археології та має значення як туристичний і культурний об’єкт регіону.

Історія містечка Боярка під Києвом, його дачних селищ, знаменитих жителів, стародавніх укріплень, і розвінчування радянських міфів про це місце.

Залишки цивілізації. Чорнобильська зона. Відселені села привиди. Край забуття і суцільної розрухи. За кожним з цих будинків історії та життя людей, а ще велика кількість праці і зусиль. Світ який помаленьку відновлюється, але ніколи не буде таким як до того.

Цей випуск присвячений місцям відпочинку поблизу Чорнобильської Зони.

Костел Святого Антонія Падуанського в селі Руда на Київщині є однією з небагатьох сільських архітектурних пам’яток неоготичного стилю в регіоні. Незважаючи на те, що храм нині не діє, він приваблює туристів своєю історією, архітектурною виразністю та культурною цінністю.

Після атаки «Шахеда» по укриттю ЧАЕС ми одразу виїхали на атомну станцію в Чорнобилі. Військові сил радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) постійно моніторять заражені зони, перебування в яких може бути небезпечним для наших бійців.

Переяслав – наймогутніше місто Русі після Києва і Чернігова. Саме тут була проведена Переяславська рада, на якій Хмельницький ніби-то підписав союз із московією. Понад 300 років росіяни намагалися конструювати міф про Переяслав як місце об’єднання двох народів – російського і українського. Але яка реальна історія Переяслава? І що тут насправді сталося під час Переяславської ради?