Гаджі-Тархан – середньовічне місто Золотої Орди, а після її розпаду – Астраханського ханства, що розташовувався в низів’ях Волги на правому березі, за 12 км вище за течією від центру сучасної Астрахані, залишками міста є городище Шарений бугор. У різні часи й у різних історичних джерелах зустрічаються також назви Астархан, Аждархан, Гінтархань, Цитрахань, Азторокань.

Ново-Булгари (Яңа Болгар) — татарське село в Ікрянінському районі Астраханської області. Місце компактного проживання булгаринських татар.

Маринівка — авіабаза у складі 4 – ї армії ВПС і ППО Південного військового округу. На базі дислокується 11-й зведений авіаційний полк, який має дві ескадрильї Су-24. Розташована за 47 км на захід від Волгограда біля села Маринівка.

Харабалі — місто в Астраханщині, у Надволжському регіоні, яке є адміністративним центром Харабалинського району. Розташоване на лівому березі річки Ахтуба — одного з рукавів Волги — місто відіграє важливу роль як місцевий адміністративний, економічний і транспортний центр у степовому ландшафті Нижнього Поволжя.

Гора Відьміне ікло знаходиться в Калачівському районі Волгоградської області.

Бекетівка – аеродром, розташований в Кіровському районі міста, в 20 км на південь від центру міста Волгоград.

Площа 23,2 тис. км², столиця – Йошкар-Ола. Велика частина Марій Ел лежить на лівому березі середньої Волги. Західну частину лівобережного Марій Ел займає мулиста Маріїнська рівнина.

Багай-Баранівка — військовий аеродром у Саратовській області, розташований за 2 км на південь від селища Сінна та залізничної станції Сінна, за 1,5 км на північний схід від села Багай- Баранівка Вольського району.

Булгарські татари — етнічна група астраханських татар. Як і більшість астраханських татар, вони не виділяють себе в окрему етнічну спільноту, а в основному вважають себе татарами, культурно і мовно близькими до казанських татар.

Румун-Гора знаходиться і Іловлінському районц Волгоградської області. Тут знаходиться стродавнє язичницьке капище.

Астраханський вододільник – гідротехнічна споруду, призначену для обводнення південно-східної частини дельти Волги шляхом перекриття західного волзького рукава підйомною греблею і створення підпору до 4,5 метрів.

Буртаси — це назва племінного союзу, чи етнічної групи, яка мешкала у Середньому та Нижньому Поволжі (територія сучасних Татарстану, Мордовії, Пензенської та інших сусідніх областей) в період приблизно VІІ‑XІІ століть, зокрема в середньовіччі.

Баскунчак — безстічне сезонне солоне озеро в Каспійській низовині. Друге найнижче місце на суші в Європі. Озеро розташоване приблизно в 50 км на схід від Ахтуби, лівого рукава Волги, і приблизно в 60 км на південний схід від Ахтубінська, за 270 км на північ від Каспійське море в напівпустельних районах Прикаспійської низовини. На його західному березі розташоване місто Нижній Баскунчак.

(Гюлістан ал-Джедід, Новий Трояндовий сад)

Гюлістан-сарай — монетний двір та, ймовірно, адміністративно-міський центр Золотої Орди, що існував у Нижньому Поволжі в середині XIV століття. Відомий насамперед як місце карбування срібних монет у період політичної нестабільності Орди. Заснований за правління хана Джанібека приблизно близько 1351 року.

Городищенський район — адміністративний район у центральній частині Волгоградської області на півдні сучасної Євразії. Це територіальна одиниця з власним адміністративним центром, економікою, історією та культурною спадщиною, розташована між великими річками регіону й відома своїм степовим ландшафтом, історичними місцями та аграрною спеціалізацією.

Балашов (також Балашов Південно-Східний — авіабаза, розташована за 9 км на схід від Балашова Саратовської області.

Хошеутівський хурул — історичний буддистський храм‑монастир початку XIX століття, один із найважливіших пам’яток буддизму на території Європи.

Шлях – стоянка стародавньої людини епохи середнього палеоліту. Розташована у Фролівському районі Волгоградщини за півтора кілометри на північ від хутора Шляхівський. Відкрита у 1988 році.

Аеродром і полігон Ашулук розташований в Астраханській області на схід від залізничної станції Ашулук, на кордоні з Казахстаном. Полггон призначений для випробування зенітно-ракетних озброєнь військ протиповітряної оборони та проведення військових навчань із застосуванням даної зброї.

Ельтон – безстічне солоне озеро, розташоване на Каспійській низовині, у Волгоградській області.

Баскунчакська печера – найбільша печера Північного Прикаспію. Вона знаходиться в Астраханській області на північно-західному березі озера Баскунчак у балці Печерна та має три основні входи, які довгий час вважалися самостійними печерами: Велика Баскунчакська, Мала Баскунчакська та Суха.

Гора Велике Богдо ( калмицькою – Богд уул ) – високий витягнутий пагорб (соляний купол ) в Ахтубінському районі Астраханської області, найвища точка Прикаспійської низовини, висотою 152 м над рівнем моря.

Соляний купол піднімає пагорб приблизно на 1 мм на рік. Через пагорб ведуть воронки та карстові печери довжиною до 1,5 км.

Для калмиків Гора Велике Богдо – священне місце.

Сарай-Берке (також відомий як Палац Берке або Сарай Ал-Жедід, що в перекладі означає «Новий Сарай») — столиця Золотої Орди у XIII–XIV століттях, розташована на лівому березі річки Волга, поблизу сучасного села Царев у Волгоградській області Росії. Місто було засноване ханом Берке близько 1262 року і було столицею Золотої Орди з 1282 по 1396 рік, коли його зруйнував Тамерлан. Пізніше місто було частково відновлено, але вже не відновило свого колишнього величі.

Колишній аеродром Безенчук знаходиться в Самарській області, на південний захід від міста Безенчук.

Ідельська Болгарія — держава, що існувала в VII–XIII століттях, розташована в басейні річок Ідель та Чулман. Вона була заснована булгарськими племенами, які переселилися на північ після розпаду Великої Булгарії. Вона вважається історичною державою татарського та чуашського народів. У XIII столітті була підкорена монголами і ввійшла до складу Золотої Орди. Пізніше на основі цієї держави виникло Казанське ханство. Ідельська Болгарія відігравала значну роль у торговельній, культурній та релігійній сферах.

Старий аеродром в місті Вольськ Саратовської області.

Сарай-Бату – середньовічне місто, столиця Золотої Орди. Засноване монгольським правителем Бату-ханом в середині 1240-х років на місці на східному березі річки Ахтуба, недалеко від сучасного села Селітренне, приблизно за 130 км на північ від сучасного міста Астрахані.