Давньоєгипетські саркофаги належать до найвідоміших пам’яток матеріальної та духовної культури Стародавнього Єгипту. Вони були не просто трунами для поховання померлих, а складними релігійними об’єктами, покликаними забезпечити збереження тіла, захист душі та її успішне відродження у потойбічному світі. Протягом майже трьох тисячоліть єгипетські саркофаги пройшли довгий шлях розвитку — від простих кам’яних скринь до розкішних антропоморфних конструкцій, вкритих текстами, рельєфами та зображеннями богів.

В епонімат Даян-Ашшура, місяця айяра 14-го дня, я виступив з Ніневії, переправився через Тігр і наблизився до селищ Гіамму коло ріки Баліх’. Вони злякались жаху моєї величності, гіркоти моєї лютої зброї і вбили своєю власною зброєю свого володаря Гіамму. Я вступив у Кітлалу і Тіль-ша-марахі і в палаци його помістив моїх богів, в палацах його влаштував свято. Я відкрив сховище, знайшов його скарби, захопив його багатство і його майно і доставив у моє місто Ашшур.

Звіт про подорож Венамуна (також «Звіт про Венамуна» , «Повість про Венамуна» , «Папірус Московський» 120 ) — оригінальний твір давньоєгипетської літератури без назви.

Ранньодинастичний період Стародавнього Єгипту — найдавніша історична доба об’єднаної єгипетської держави, що охоплює приблизно 3100–2686 роки до н. е. Він починається з об’єднання Верхнього та Нижнього Єгипту під владою перших фараонів і завершується перед початком епохи Давнього царства. У цей час формується основа єгипетської державності, адміністрації, писемності, релігійної системи та монументальної архітектури.

Міф «Ра та Апоп» входить до групи міфи Стародавнього Єгипту та описує взаємовідносини єгипетських богів Ра та Апоп.

Додинастичний період Стародавнього Єгипту (приблизно 6000–3100 до н. е.) охоплює час формування перших землеробських громад у долині Нілу до виникнення єдиної єгипетської держави. Це епоха поступового переходу від неолітичних культур до складного суспільства, що згодом привело до появи фараонів і ранньодинастичної держави.

Давнє царство Стародавнього Єгипту — період раннього розквіту єгипетської цивілізації, що тривав приблизно з 2686 до 2181 року до н. е. і охоплює III–VI династії. Ця епоха відома як «вік пірамід», коли сформувалася потужна централізована держава з фараоном як абсолютним правителем, а також були зведені найвідоміші монументальні споруди Стародавнього світу — великі піраміди Гізи.

Коли ще Ніл не знав, що його назвуть Нілом, а просто щороку прокидався у власному сні й виходив із берегів, Єгипет уже існував як задум води про камінь.

Міфи Давнього Єгипту. Ра і Апоп.

Це вигадана реконструкція.

47-го року царювання 3-го місяця поводі 10-го числа при [його] величності Горі… цареві Верхнього і Нижнього Єгипту, Менхеперрі, синові Ра рідному, улюбленому його, володареві всіх чужоземних країн Тутмосі, прекрасному образом…

(Геродот, Історія, II, 124-125.)

124. Говорили, що до царя Рампсініта в Єгипті були добрі в усіх відношеннях закони, і Єгипет процвітав; а Хеопс, що царював над ними [єгиптянами], кинув країну у всілякі біди, бо він спершу замкнув усі святилища і заборонив їм [єгиптянам] приносити жертви, а потім змусив усіх єгиптян працювати на нього.

В цьому відео ви дізнаєтесь про Давню цивілізацію, яка поклала початок в архітектурі. Культура Стародавнього Єгипту зачаровує нас своєю загадковістю та величчю. Ви дізнаєтесь, що ховають у своїх підземних лабіринтах піраміди та які легенди оточують Єгипет.

Саккара — це один із найважливіших археологічних некрополів Стародавнього Єгипту, розташований поблизу давньої столиці Мемфіса. Саме тут було зведено першу в історії Єгипту піраміду — ступінчасту піраміду Джосера, яка стала революційним кроком у розвитку монументальної кам’яної архітектури. Саккара використовувалася як царський і некропольний комплекс протягом понад трьох тисячоліть.

Нове царство Стародавнього Єгипту — період найбільшого політичного, військового та культурного розквіту єгипетської цивілізації, що тривав приблизно з 1550 до 1069 року до н. е. і охоплює XVIII–XX династії. У цей час Єгипет перетворився на могутню імперію, що контролювала значні території в Нубії та на Близькому Сході, а також досягла небувалого розвитку в архітектурі, мистецтві та релігії.

Нубія – історична область на північному сході Африки, що охоплює середню течію Нілу між Асуаном і Хартумом (між 6-м і 1-м порогами), в даний час на півдні Єгипту і півночі Судану.

Власна печатка царя. Рік 2-й, третій місяць часу поводі, день
15-й.

Указ царя єдиному другові, жерцеві-херихебу, начальникові перекладачів – Хуефхору.

Хатшепсут — одна з найвидатніших і найвідоміших правительок Стародавнього Єгипту, яка правила в епоху Нового царства у XV столітті до н. е. Вона увійшла в історію як одна з небагатьох жінок, що офіційно прийняли титул фараона та успішно утримували владу протягом тривалого часу. Її правління стало періодом стабільності, економічного зростання та масштабного будівництва.

1

Так [говорить] табарна Хаттушіль, цар великий, цар країни міста Хатті, син Муршіля, царя великого, царя країни міста Хатті, внук Шупілуліума, царя великого, царя країни міста Хатті, потомок Хаттушіля, царя міста Кушшар.

ВСТУП

Князь, єдиний друг [фараона], жрець-херихеб, перебуваючий в палаці (?) (тобто придворний) «страж (?) Нехена», глава Нехеба, хранитель скарбниці (?) Нижнього Єгипту, жрець-херихеб, начальник перекладачів, хранитель таємниць усіх справ «Главі; півдня»,

ВСТУП
Начальник гребців Яхмос, син покійної Абен, говорить:Я, звертаючись до вас, всі люди, я повідомляю вас про милості, що випали на мою долю. Я був нагороджений сім разів золотом перед усією країною, а також рабами й рабинями. Я був наділений величезною кількістю орної землі. Ім’я героя [живе] в його ділах, воно не зникне в цій країні повік.

В цьому відео розбираємо відомий міф Крокодил і Злодій, відомий нам з Весткарського папірусу. Поринемо в драматичні сімейні перепетії знатної єгипетської родини і в черговий раз переконаємося, як глибоко магія пронизувала повсякденність єгиптян епохи фараонів.