ЛИСТ ВІД АШШУРРІСУІ (?) ДО ЦАРЯ САРГОНА II

(Привітання не збереглось, крім слів: мир цареві, моєму володареві.)

5 намісників У[рарту] прийш[ли] в Уасі: Сітіну, начальник області […] тіні, Каккадану, який [в області, що] навпроти країни уккійців, Сакута, [начальник] області Каніун, Сіплія, [начальник] області Альші, Туту (??), [начальник] області Арміраліу — ось їх імена. Вони прийшли в Уасі з мі[ста?] начальника (?)…

Прилинь до мене, чарівнице мила,
І запалай зорею надо мною,
Нехай на мене промінь твій впаде,
Бо знов перемогла мене ворожа сила,

“Велике, фатальне кохання — се самум, що заносить піском і великі, спокійні озера і тихі струмочки в оазах, заснічує гучні гірські потоки, хоч вони так одважно збігли з гори, несучи долині вісті про нагірну волю; він нагромаджує несподівані гори-переспи навперейми владно-потужному морю, і воно з гнівом мусить відступити, змінивши границі держави своєї…”

12-й рік, літо, 4-я місяць, день тигра.

Спадкоємець престолу  особисто і вперше склав конституцію з 17 статей.

1 стаття. 

Я, Берналь Діас дель Кастільо, житель і рехідор вельми чесного міста Сантьяго де Гватемала, один з перших відкривачів і конкістадорів Нової Іспанії і її провінцій, і мису Гондурас,

драматична поема

ДІЯЧІ

А н т е й — співець.
Г е р м і о н а — мати його.
Е в ф р о з і н а — сестра його.
Н е р і с а — жінка його.
Х і л о н — ученик його.
Ф е д о н — скульптор.
М е ц е н а т — багатий, значний римлянин, нащадок відомого Мецената.
П р е ф е к т.
П р о к у р а т о р.

Клітина животворна матерії тугої,
Що ускладнила неясне своє хотіння,
У віддаль одійшла в такую далечінь,
Що звідти в силі споглядати
Той згусток, звідки виникла сама,

Нічка тиха і темна була.
Я стояла, мій друже, з тобою;
Я дивилась на тебе з журбою,
Нічка тиха і темна була.

ВСТУП
Начальник гребців Яхмос, син покійної Абен, говорить:Я, звертаючись до вас, всі люди, я повідомляю вас про милості, що випали на мою долю. Я був нагороджений сім разів золотом перед усією країною, а також рабами й рабинями. Я був наділений величезною кількістю орної землі. Ім’я героя [живе] в його ділах, воно не зникне в цій країні повік.

Ти часто умовляв мене зібрати листи, написані дещо ретельніше, і опублікувати їх. Я зібрав, не дотримуючись хронологічного порядку (я ж не писав історію), а як вони потрапляли під руку. Тільки б ти не розкаявся в своїй пораді, а я в своїй поступливості. Тепер я пошукаю ті, що закинув, і не буду ховати, якщо ще що напишу. Бувай здоров.

Літо краснеє минуло,
Сніг лежить на полі;
Діти з хати виглядають
В вікна… шкода волі!

Жили гігантська дрохва і страус. Дрохва вбила двох дітей і з’їла їх. Потім вона побачила страуса, який повертався додому, і почула, як закричали діти страуса.