Кам’янський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Черкаської області України. Існував із 1923 до 2020 року. Адміністративним центром району було місто Кам’янка. Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року територія району увійшла до складу Черкаського району.
Площа району становила 725,4 км², що відповідало 3,47 % території Черкаської області. На території району розташовувалось 30 населених пунктів, які підпорядковувалися одній міській та 18 сільським радам. Станом на 1 вересня 2011 року чисельність населення становила 29,6 тис. осіб, з яких 16,7 тис. проживали у сільській місцевості, а 12,9 тис. — у місті.
Район був розташований у південно-східній частині Черкаської області та межував із Смілянським, Черкаським і Чигиринським районами області, а також з Олександрівським і Новомиргородським районами Кіровоградської області.
Поверхня району — платоподібна, із густою мережею балок і ярів. Основні ґрунти — опідзолені та типові середньогумусні чорноземи. Клімат району — помірно континентальний, із недостатнім і нерівномірним зволоженням. Найбільшою річкою є Тясмин — права притока Дніпра, довжина якої в межах району становить 67 км.
У районі розвідано чотири родовища корисних копалин — суглинків і гранітів. Площа земель лісового фонду становила 13,3 тис. га, що відповідало 18,3 % лісистості території.
Через територію району проходила автомагістраль Н01 (Київ—Луганськ—Ізварине), а також дорога обласного значення Кам’янка—Чигирин. У місті Кам’янка розташована залізнична станція Одеської залізниці, яка забезпечувала сполучення з Києвом, Донецьком, Дніпром, Львовом, Кримом та Москвою.
На території Кам’янського району збереглося багато архітектурних і археологічних пам’яток. До архітектурних належать:
- цегляні церкви початку XIX ст. у селі Лебедівка та початку XX ст. у селі Юрчиха;
- дерев’яні церкви другої половини XIX ст. у селах Жаботин, Ребедайлівка, Вербівка.
Археологічна спадщина району налічує близько 400 об’єктів, серед яких:
- 4 городища доби пізньої бронзи,
- 25 поселень ранньої залізної доби (VIII—III ст. до н.е.),
- 5 поселень періоду ранніх слов’ян (II—V ст. н.е.),
- понад 300 курганів різного періоду.