Henschel Hs 121 — німецький одномоторний моноплан, розроблений компанією Henschel Flugzeug-Werke AG у 1933–1934 роках. Цей літак став першим авіаційним проєктом компанії та був створений як частина програми Luftwaffe з оцінки потенційних постачальників авіаційної техніки. Однак, незважаючи на інноваційний дизайн, Hs 121 не був прийнятий на озброєння, поступившись іншими моделями, зокрема Focke-Wulf Fw 56.
Конструкція
Hs 121 мав конструкцію з високим крилом типу “гулл” (gull wing), що забезпечувало покращену видимість для пілота під час рулювання. Крило було оснащене металевими лонжеронами та обшивкою з тканини, що зменшувало вагу літака. Фюзеляж був виконаний з металу, з відкритою кабіною пілота, розташованою за заднім краєм крила. Шасі було класичним, з нерухомими колесами, що також сприяло зниженню ваги.
Технічні характеристики
- Довжина: 7,30 м
- Розмах крила: 10,00 м
- Висота: 2,30 м
- Маса порожнього: 710 кг
- Маса максимальна: 960 кг
- Двигун: 1 × Argus As 10C (240 к.с.)
- Максимальна швидкість: 275 км/год
- Крейсерська швидкість: 245 км/год
- Практична стеля: 6 500 м
- Дальність польоту: 500 км
Призначення та застосування
Hs 121 був розроблений як літак для підготовки пілотів до виконання завдань у складі Jagdgeschwader (ескадрильї винищувачів). Його конструкція мала поєднувати характеристики легкого винищувача та тренувального літака. Проте, після проведення порівняльних випробувань у 1935 році, Hs 121 поступився Focke-Wulf Fw 56, який був визнаний більш перспективним для навчальних цілей. В результаті Henschel припинила подальшу розробку Hs 121.
Henschel Hs 121 став важливим етапом у розвитку авіаційної техніки Німеччини між двома світовими війнами. Хоча він не був прийнятий на озброєння, його конструктивні рішення та досвід, отриманий під час розробки, вплинули на подальші проєкти компанії, зокрема Henschel Hs 125.