Юліан Відступник — римський імператор (361–363 рр.), який увійшов в історію як останній правитель Римської імперії, що намагався відновити традиційне язичництво після поширення християнства. Його коротке, але насичене правління стало переломним моментом у релігійній історії пізньої античності, коли боротьба між старими культами і новою вірою досягла кульмінації.

Кентаври Фур’єтті (італ. Centauri Furietti, англ. Furietti Centaurs) — знаменита пара античних мармурових скульптур, що зображують старого та молодого кентаврів. Вони належать до найвидатніших творів античного мистецтва, які дійшли до наших днів, і є одними з найцінніших експонатів Капітолійських музеїв у Римі.

Гроші не пахнуть.

Імператор Веспасіан 

Битва при Зелі (47 р. до н. е.) — коротка, але вирішальна військова кампанія в Малій Азії, у якій Гай Юлій Цезар розгромив війська понтійського царя Фарнака II. Саме після цієї перемоги Цезар надіслав до Риму знамениту фразу: “Veni, vidi, vici” — “Прийшов, побачив, переміг”, що стала символом блискавичної військової перемоги.

Пориньте у захоплюючий світ Стародавнього Риму, віруваннь та міфології римської релігії. У цьому пізнавальному відео ми розкриваємо таємниці, пов’язані з першою і другою святою трійцею богів, до якої входять Марс, Юпітер, Квірін, Юнона та Мінерва.

Тит Флавій Веспасіан (лат. Titus Flavius Vespasianus, 17 листопада 9 року — 23 червня 79 року) — римський державний діяч, полководець та імператор, який правив Римською імперією у 69–79 роках. Він став засновником династії Флавіїв і прийшов до влади після бурхливого періоду громадянських воєн, відомого як Рік чотирьох імператорів.

Битви при Ютіці та Баградасі — дві взаємопов’язані військові кампанії, що відбулися у 49 році до н. е. в Північній Африці під час громадянської війни між Юлієм Цезарем і Гнеєм Помпеєм Великим. Вони стали першими масштабними бойовими діями війни на африканському театрі та визначили подальшу боротьбу за контроль над римською провінцією Африка.

Колізей — справжній монумент величі Риму, свідчення генія його будівельників і могутності імперії. Його еліптична форма, майже 189 на 156 метрів, підносилася над містом стінами висотою 48–50 метрів, мов непорушний охоронець минулого. Кожен погляд, звернений на арену, захоплювався не лише масштабом споруди, а й її гармонією: глядачі, де б вони не сиділи, бачили все, що відбувається на арені, і відчували себе частиною величної римської драми.

Колізей — це свідчення блиску римської інженерної думки. Зведення такої споруди стало одним із найбільших інженерних викликів свого часу. Потрібно було координації тисяч рук, неймовірної кількості матеріалів і тонкого знання будівельного мистецтва. Римські архітектори й інженери, озброєні передовими методами проєктування арок і бетонних склепінь, спрямовували весь цей людський потік.

Будівництво Колізею розпочалося приблизно у 70–72 роках н. е., за часів імператора Веспасіана. Це був не просто архітектурний задум — це був жест відновлення Риму після буремних років громадянської війни, знак нової епохи та сили династії Флавіїв. Першу величну форму наземної споруди було завершено вже за його сина, імператора Тита, а грандіозне відкриття відбулося у 80 році н. е. Проте творіння ще продовжувало вдосконалюватися: за правління Доміціана до арени додали підземні приміщення — гіпогей, складну внутрішню інфраструктуру та систему логістики руху людей і тварин, що перетворило Колізей на справжнє диво інженерної думки.

Місцем, обранним для величного Колізею, стала серцевина самого Риму — земля, що колись належала імператору Нерону і була зайнята його розкішним палацовим комплексом Domus Aurea, Золотим домом. Після смерті тирана у 68 році н. е. палац був частково розібраний, а простори, що колись належали одній людині, повернулися до рук держави.

Будівництво Колізею не лише прикрашало місто, а й годувало його: роботою були забезпечені сотні ремісників і будівельників, навіть військовополонені стали частиною грандіозного задуму. У цей час римський бетон, арки та складні конструкції перетворювалися на справжнє мистецтво, і кожен камінь, кожна колона свідчили про майстерність і амбіції нової влади.

У перші роки другого десятиліття після початку нового століття Римська імперія стояла на краю хаосу. Політичні бурі, що гуркотіли після смерті Нерона у 68 році, залишили місто та його провінції спустошеними й розгубленими. Наступний рік, що ввійшов в історію під іменем «Року чотирьох імператорів», приніс із собою стрімку зміну влади: Гальба, Отон, Вітеллій і нарешті Веспасіан, кожен із яких прагнув захопити Рим, відчуваючи, що трон, як дим над полум’ям, вислизає з рук. Лише Веспасіан здобув остаточну перемогу, проклавши шлях новій династії Флавіїв.

Колізей — одна з найвизначніших пам’яток античної цивілізації та головний символ величі Римської імперії. Розташований у місті Рим, він уособлює інженерний геній Стародавнього Риму, політичну ідеологію імператорської влади та складну соціальну систему античного суспільства. Сьогодні Колізей є одним із найвідоміших археологічних об’єктів світу і ключовою пам’яткою культурної спадщини Італії

Колізей — одна з найвизначніших пам’яток античної цивілізації та головний символ величі Римської імперії. Розташований у місті Рим, він уособлює інженерний геній Стародавнього Риму, політичну ідеологію імператорської влади та складну соціальну систему античного суспільства. Сьогодні Колізей є одним із найвідоміших археологічних об’єктів світу і ключовою пам’яткою культурної спадщини Італії

Легенда про Ромула і Рема розповідає про заснування Риму, де два брати, що стали героями міфів, були синами Марса, врятовані вовчицею, і заснували місто на Палатинському пагорбі після боротьби за трон.

Майбутній римський імператор Публій Елій Адріан народився у римській колонії Італіка в Іспанії і був родичем римського полководця, а згодом і імператора Марка Ульпія Траяна.

В останньому десятилітті II століття нашої ери Римську імперію охопила політична криза.

Завоювання Галлії — військова кампанія 58–50 рр. до н.е., проведена Гай Юлій Цезар, яка призвела до включення територій Галлії (сучасна Франція, Бельгія, частини Швейцарії та Північної Італії) до складу Римська республіка. Ця кампанія закріпила політичну та військову могутність Цезаря, зміцнила авторитет Риму на заході Європи та стала важливим етапом у процесі переходу Римської республіки до імперії.

Битва при Фарсалі відбулася 9 серпня 48 року до н.е. поблизу міста Фарсал в Центральній Греції і була вирішальним боєм у Громадянській війні Цезаря.

У 114 році римський імператор Траян, скориставшись міжусобицями у Парфії та Вірменії, почав проти Парфянського царства війну.

Серторіанська війна — це тривалий збройний конфлікт у римських провінціях Іспанії між силами Римської республіки та повстанською армією, очолюваною Квінтом Серторієм. Війна відбувалася в контексті римських громадянських війн після диктатури Сулли та стала однією з найскладніших і найтриваліших кампаній Риму на Заході.

Сьогодні ми зануримося в колекцію з понад 50 фотографій, які вважаються першими в історії фотографіями, що зображують стародавні пам’ятники та зруйновані споруди Риму, Італія.

Ab urbe condita або anno urbis conditae ( AUC або AUC ) – у перекладі з латини означає “Від заснування міста”.

Рим, приблизно 20 травня 43 р

Ціцерон Брутові вітання.

Обраний народним трибуном Луцій Клодій дуже шанує мене або – щоб сказати виразніше – дуже любить мене.

Позаяк я переконаний в цьому, не сумніваюся (адже ти добре знаєш мене), що випаде тобі, що і він любимий мною; адже ніщо, мені здається, так не властиво людині, як відповідати в любов’ю тим, хто закликає тебе до неї.

Всім відома знаменита історія про римську вовчицю, що вигодувала Ромула і Рема.  Але є й важливий нюанс. У стародавньому Римі вовчицями називали повій – вони закликали клієнтів завиванням, подібно як вовчиці. Так що, можливо, ця фантастична історія має цілком реальне підгрунтя.

Ну як Комо, наша з тобою радість? і чарівна приміська вілла? портик, в якому завжди весна? алея платанів з її густою зеленню? канал з водою, що відсвічує зеленню? Ставок внизу? він до наших послуг?