Збірка атмосферних легенд про Губківський замок і його околиці — зловісні історії, перекази про скарби, містичні ходи, князів, гетьманів і навіть природу, що дихає давниною.

Як епігенетичні механізми — хімічні мітки, що змінюють активність генів без зміни ДНК — визначають взаємодію між геномом і середовищем. Авторка розглядає вплив харчування, стресу, токсинів, віку та емоцій на роботу генів, а також можливість передачі епігенетичних змін у спадок.

Це сталося в середу.

На вулиці Жилянській. Біля будинку, де магазин взуття, аптека і кав’ярня з вивіскою “Пий, поки гаряче”.

О восьмій ранку всі йшли на роботу.
Ніхто нічого не помітив.
Тільки одна жінка перечепилась — щось під ногою змінилось.

Її звати Настя. 34 роки.
Вчителька біології.
Живе в Хмельницькому.

Нічого особливого.
Звичайна квартира. Квіти на підвіконні. Старенький котик.
І тиша. Багато тиші. Бо так спокійніше.

Почалося з води.

У селі над Південним Бугом — вода в колодязі стала світлішою. На смак — наче м’яка. Люди не звертали уваги. Просто перестали кип’ятити.

Трава — ніби почала рости швидше. Але не агресивно, не хаотично.
Просто — жива.
Діти грались на ній — і не мали алергії. Дивно

Десь на Поділлі. Може, біля Немирова. А може, під Сатановом. Глибоко в землі — товстій, чорній, живій — спить.

Вітальний Фрактал. На вигляд — як корінь. Величезний. Розгалужений. Мов система рік. Але він не п’є — він живить.

Раз на тиждень, коли місто ще спить, він приїздить на Європейську площу. Не з’являється — а саме приїздить. Не помітно. Без світла фар.

Стоїть кілька хвилин біля сходів. Витягує з кишені годинник. Старий. На ланцюжку. Він не показує час — лише пульсує. Ледь. Як судина в шиї. Він рушає вгору — Трьохсвятительською.

Коли Ілля Боровик ступив на злітну платформу в степах Казахстану, люди зустріли його оплесками. Але незабаром — вже з острахом.

Понеділок, 7 ранку.Професорка археогенетики Оксана Галаган, 80 років, прокинулася раніше звичного. Вікно було відкрите — м’яке дихання ранкового повітря підморозило шкіру щік. Вона підвелася, потягнулася — і раптом зупинилася, прислухавшись.У грудях — не її гарне, терпке дихання, а швидке, злегка поверхневе. Серце калатало сильніше, ніж зазвичай.

Початок

У старому букіністичному магазині, де запах пилу злився з ароматом свіжозмеленої кави, я знайшов її — книгу без назви. Вона лежала високо, на верхній полиці, до якої можна було дістатися лише по риплячих дерев’яних сходах, що скрипіли під моїми кроками, ніби попереджали про небезпеку.

OTRAG — перша комерційна космічна компанія 1970-х, яка мріяла зробити космос доступним завдяки простим і дешевим модульним ракетам.
Проєкт Лутца Кайзера випередив свій час, але зіштовхнувся з технічними труднощами й політичним тиском.
Ця книга розповідає про ідеї, експерименти та спадщину OTRAG — забутого предтечі сучасної ери NewSpace.

Книга досліджує еволюцію грошей: від золота як першої децентралізованої валюти до народження Bitcoin. Через історичні паралелі автор показує, як ідеї минулого формують майбутнє фінансів у цифрову епоху.

Практичний посібник з вирощування зелені вдома та для бізнесу. У книзі розглянуто вибір культур, догляд, захист від шкідників, оптимальні умови, збирання, зберігання та продаж. Корисна інформація, поради й таблиці допоможуть початківцям і досвідченим фермерам ефективно організувати процес і отримати прибуток.

Розвиток надшвидких дронових коридорів із використанням 5G і Starlink. Їхні переваги, технологічна архітектура, приклади впровадження у світі, а також виклики і перспективи для України. Необхідність співпраці держави, бізнесу та регуляторів для успішної реалізації проєктів.

Дослідження підземних заводів Третього Рейху — від таємних ракетних цехів до уранових шахт. Техніка, примусова праця, ідеологія та сучасна пам’ять про індустрію війни під землею.

Як епігенетичні механізми — хімічні мітки, що змінюють активність генів без зміни ДНК — визначають взаємодію між геномом і середовищем. Авторка розглядає вплив харчування, стресу, токсинів, віку та емоцій на роботу генів, а також можливість передачі епігенетичних змін у спадок.

Стоїть.
Тримає тепло.
Ніхто не дивиться.

Сів.
Без плану.
Плечі впали.

Людина має у собі потенціал відновлення, але він не вмикається сам. Щось — слово, тиша, присутність, дотик або образ — запускає глибокий механізм. І тоді, один за одним, епігени прокидаються, тіло згадує, мозок дозволяє,

Я малюю тіні.
Щоранку.
На старій стіні біля ліжка — обводжу ті, що залишились від вечірнього світла.

Олівцем.
Ледь торкаючись.

Сплю під стіною. Як завжди.

На стелі — павутина. На стіні — тіні. Я знаю їх. Вони знають мене.

Коли моргаю — змінюється їх кількість. Колись було троє. Тепер двоє.

Зупинився на ніч поблизу гори Богит. Безлюдно. Восени тут порожньо.

Палатку поставив між двома валунами, схожими на обпливлі черепахи. Навігатор показував, що я майже на осі старого святилища. Там далі, в лісі, залишки валів, виритих, мабуть, ще до нашої ери. Але мені вистачило вигляду на гору. Камінь, мох, тиша.

Оповідання з циклу “Проєкт 20”

Марті було шістдесят два. Коли вона дивилася в дзеркало, то бачила не себе, а результат: зморшки, що несли на собі рік за роком; тьмяні очі; плечі, які ніби тримали вантаж усього її життя.

Оповідання з циклу “Проєкт 20”

1. Ранок міста

Вранці вулиці міста виглядали як завжди: сонце пестило фасади, люди поспішали на роботу.
Та вже з перших кроків було відчутно щось нове.

Оповідання з циклу “Проєкт 20”

1. Станція без назви

Він прийшов на вокзал без особливої мети.
Просто захотілося поїхати.
Електропотяг стояв тихо, мов чекав саме його.
Вікна — тьмяні. Люди — мовчазні.
Маршрут не світився.
На табло — лише м’яке світло:
“Туди, де треба”.

Оповідання з циклу “Проєкт 20”

1. Колись

Вона мала п’ять.
І кожного ранку бігла до каштана у дворі.
Торкалась шорсткої кори й шепотіла:

Перший, хто не постарів

Удосвіта тіло Петра Івановича почали готувати до прощання.

Він був тихим ветераном, що давно вже не говорив, а тільки дихав — так, ніби поволі згасав.
Останні тижні всі звикли до думки, що “вже час”, і навіть сусіди по палаті перестали питати, чи він ще дихає.

Типові питання, які варто охопити у книзі, присвяченій певній технології — незалежно від її типу (ІТ, інженерна, медична, освітня тощо). Ці питання можуть слугувати каркасом змісту, а також допоможуть вибудувати логічну й повну структуру книжки: