У березні 2021 року на півострові Рейк’янес після століть бездіяльності почалося нове виверження вулкана в районі Ґелдінгадалур поблизу гори Фаґрадальсф’ядль (Fagradalsfjall), яке привернуло увагу науковців, туристів і ЗМІ завдяки дивовижним нічним світловим явищам та активності лавових потоків. Серед фотографій і відео поширювалися кадри, де над вулканом чи над полями лави здавалося, ніби «сині кулі» світяться в темряві, що спричинило обговорення та спекуляції про «синю лаву» або інші рідкісні оптичні явища.

Термін маліфик (malefic) походить з англійської мови і використовується в різних контекстах для позначення чогось шкідливого, зловісного або небажаного — найчастіше сил, впливів чи явищ, що спричиняють шкоду чи злісні наслідки. Це слово має латинське походження і застосовується як у літературі, так і в астрології, мові та культурі загалом.

Адренохром — це хімічна сполука, що утворюється в результаті окиснення адреналіну (епінефрину). У науковій літературі вона описується як нестабільний продукт цього процесу з хімічною формулою C₉H₉NO₃. Хоча адренохром існує як реальна молекула, в сучасній медицині він фактично не має схвалених терапевтичних застосувань і не використовується як фармакологічний препарат у загальній практиці.

Високо в горах Тибету знання ніколи не довіряли паперу. Те, що вважалося найціннішим, передавали інакше — від людини до людини, від подиху до подиху, у тиші монастирів, які не знайдеш на мапі.

Є потужний секрет, який більшість людей ніколи не відкривають — не тому, що він складний, а тому, що він найкраще працює, коли робиться в тиші.

Туристи фотографують їх з усіх боків, намагаючись упіймати сенс у кадрі. Але сенс, як завжди, лишається за межами об’єктива. Він живе між каменями, у мурахах, що знають правильний шлях, і в ящірках, які гріються на східцях, мов дрібні охоронці вічності. Один хлопчик якось поклявся, що бачив, як уночі піраміди міняються місцями, щоб не занудьгувати. Йому не повірили, але з того часу одна з них і справді стоїть трохи кривіше, ніж раніше.

Місцеві мешканці звикли до пірамід, як звикають до родичів із дивними звичками. Вони не питають, навіщо ті тут, і не намагаються їх пояснити. Лише іноді, під час серпневої спеки, коли повітря стає густим, як мангове варення, старі жінки шепочуть, що піраміди — це сходи. Не для людей, а для пам’яті. Бо пам’ять, як і духи, потребує зручного підйому.

Кажуть, що в день сонцестояння сонце проходить між ними так обережно, ніби боїться порушити давню угоду. Світло ковзає кам’яними сходами, і в цю мить кожен, хто стоїть поруч, раптом згадує щось, чого з ним ніколи не було: дитинство в іншому столітті, мандрівку океаном без корабля, любов, яка тривала рівно стільки, скільки триває захід сонця над Тенеріфе.

Вони не схожі на піраміди, що марять величчю фараонів. Ці — скромні, приземкуваті, складені з лавового каміння, який ще пам’ятає жар підземного вогню. Вдень вони здаються купами каміння, залишеними селянами, які втомилися від поля і пішли додому обідати. Але надвечір, коли тіні видовжуються й починають жити власним життям, піраміди випростовуються, мов старі, що пригадали молодість, і дивляться на Атлантику з гідністю тих, хто знає більше, ніж говорить.

У містечку Ґуїмар, де вітер має смак солі, а сонце ходить колами, ніби забуло про обов’язок заходити, піраміди стоять так, наче виросли самі — з каміння, пам’яті й упертої мовчанки землі. Ніхто достеменно не знає, хто поклав перший камінь, але всі певні: це сталося в той день, коли час тут уперше спіткнувся.

Опівдні піраміди мовчать. Вони терплячі, як старі свідки, що пережили не одну правду. Туристи фотографують їх з тією ж надією, з якою ловлять метеликів у сачок: забрати додому доказ дива. Але диво не любить доказів. Воно любить тінь, яку піраміди відкидають на землю в дні рівнодення — рівну, точну, мов ніж, що розрізає рік навпіл.

Коли світанок сповзає з Атлантики, наче стара ковдра з плечей океану, піраміди Ґуїмара стоять так, ніби вони завжди тут були — ще до того, як люди навчилися рахувати дні й ховати пам’ять у кишенях календарів. Вони не з каменю, а з часу: кожен базальтовий уступ зберігає шепіт рук, що складали його, не знаючи, кому і навіщо.

Піраміди в Ґуїмарі (Pirámides de Güímar) — це комплекс із шести терасних, прямокутних, пірамідоподібних споруд, збудованих без використання розчину з чорного вулканічного каменю, що розташований у районі Чакона (Chacona) поблизу міста Ґуїмар на східному узбережжі острова Тенеріфе (Канарські острови, Іспанія).

Плазмовий тороїд – штучно створена кільцеподібна плазмова структура, утримувана власними струмами та магнітним полем.
Кульова блискавка – рідкісне атмосферне природне явище: світна, автономна, відносно стабільна плазмоподібна структура

Джозеф “Джо” МакМонеґл (Joseph W. McMoneagle, нар. 10 січня 1946 р.) — американський військовий, відомий як один із найвідоміших учасників проєкту Stargate Project та «Remote Viewer № 001» — основний учасник і фахівець у практиці дистанційного бачення (remote viewing). Він служив у розвідувальних підрозділах армії США й був одним із ключових експериментаторів у програмах, що досліджували можливу екстрасенсорну передачу інформації для військових і розвідувальних цілей.

Пет (Патрік) Прайс (Pat Price, 1918 — 1975) — американський ретирований поліцейський, учасник експериментів із дистанційного бачення (remote viewing) і одна з найвідоміших фігур у урядових програмах США з «психічної розвідки», що пізніше отримали назву Stargate Project.

Рассел Тарґ (Russell Targ) — американський фізик, автор і дослідник, відомий як один із піонерів сучасного вивчення дистанційного бачення (remote viewing) та інших форм некласичного сприйняття. Його ім’я пов’язане з низкою проєктів парапсихологічного характеру, які фінансувались урядом США у 1970—1990‑х роках, зокрема Stargate Project.

Project SUN STREAK — це кодова назва середньої фази секретного американського розвідувального проєкту з дослідження та практичного застосування дистанційного бачення (remote viewing) як можливого інструмента збору даних для військової та розвідувальної спільноти. Він був частиною більш широкого комплексу програм, що проводилися з кінця 1970‑х до середини 1990‑х років і згодом увійшов до об’єднаної програми Stargate.

Project GRILL FLAME — це секретна програма уряду США кінця 1970‑х — початку 1980‑х років, в межах якої військова розвідка намагалася використовувати дистанційне бачення (remote viewing) як потенційний інструмент збору інформації для військових і розвідувальних цілей. Це була одна з кількох пов’язаних програм, які зрештою стали частиною ширшого Stargate Project.

Project SCANATE (скорочено від англ. “SCANning by co‑ordinate” — «сканування за координатами») — перша формальна програма дослідження дистанційного бачення (remote viewing) за підтримки Центрального розвідувального управління США (CIA) та Stanford Research Institute (SRI), створена на початку 1970‑х років. Це був секретний дослідницький проєкт, спрямований на вивчення можливості отримання інформації про віддалені або приховані об’єкти без використання фізичних органів чуття.

Гарольд Едвард Путхофф (Harold Edward Puthoff, народ. 20 червня 1936) — американський фізик‑інженер та парапсихолог, відомий своїми роботами в лазерній фізиці, експериментальних дослідженнях екстрасенсорного сприйняття та участю в урядових програмах США з дослідження дистанційного бачення.

Дистанційне бачення (англ. Remote Viewing, RV) — це поняття, що позначає практику отримання інформації про віддалений або прихований об’єкт, подію, людину чи місце без використання звичних органів чуття (зору, слуху тощо), зазвичай через суб’єктивні враження, інтуїцію чи екстрасенсорне сприйняття.

Інго Дуглас Свон (Ingo Douglas Swann, 14 вересня 1933 — 31 січня 2013) був американським дослідником свідомості, художником, автором і фігурою в парапсихології, найвідомішим як pioner у галузі дистанційного бачення (remote viewing) — концепції передбачення чи опису віддалених об’єктів без використання звичних органів чуття.

Альфред Норт Вайтгед (англ. Alfred North Whitehead) — британський математик, логік, філософ, педагог і метафізик, народився 15 лютого 1861 року у Рамсгейті (графство Кент, Англія) і помер 30 грудня 1947 року в Кембриджі (штат Массачусетс, США).

А що, якщо Змієві вали були не просто обороною — а межею, яку люди вчилися відчувати, а не штурмувати?

Упродовж десятиліть світ звик вважати, що розвідка — це супутники, шпигуни, перехоплення сигналів і складні технічні системи.

Містика притаманна Україні. Цю таємницю знає кожен, хто жив тут. Містика ночі. Коли приходять всі 300 попередніх поколінь.
Ви можете це заперечувати… Але коли залишаєтесь наодинці з ніччю – чудово знаєте, як воно насправді.