Škoda RSO (Radschlepper Ost) — важкий німецький військовий артилерійський тягач підвищеної прохідності, розроблений у 1942 році компанією Škoda Works для потреб Вермахту на Східному фронті. Машина була створена спеціально для роботи в умовах бруду, снігу та бездоріжжя, характерних для радянського театру воєнних дій.

Opel Blitzbus Ludewig Aero — рідкісний німецький автобусний прототип кінця 1930-х років, створений на базі вантажного шасі Opel Blitz кузовною майстернею Ludewig. Автобус вирізнявся аеродинамічним кузовом типу “streamliner” і був частиною експериментів Німеччини з підвищення ефективності пасажирського транспорту перед Другою світовою війною.

Schlörwagen — експериментальний німецький аеродинамічний автомобіль, створений у 1939 році інженером Karl Schlör у рамках досліджень наднизького опору повітря. Завдяки надзвичайно обтічній “краплеподібній” формі він вважається одним із найрадикальніших прототипів аеродинамічного транспорту XX століття.

Trabant 601 — один із найвідоміших автомобілів Східної Німеччини, що вироблявся концерном VEB Sachsenring у місті Цвіккау з 1964 по 1990 рік. Модель стала символом автомобільної промисловості НДР і одним із наймасовіших транспортних засобів соціалістичного блоку. Завдяки надзвичайно простій конструкції, низькій вартості та довгому виробничому циклу Trabant 601 отримав культовий статус як “народний автомобіль Східного блоку”.

Mercedes-Benz 300 SL — легендарний двомісний спортивний автомобіль класу GT, який випускався німецькою компанією Mercedes-Benz з 1954 по 1963 рік. Модель стала однією з найвизначніших в історії автомобілебудування завдяки інноваціям (вперше у світі серійний впорскувальний двигун), унікальним дверям типу “крила чайки” та статусу найшвидшого серійного автомобіля свого часу.

IFA F9 — компактний легковий автомобіль, що випускався у Східній Німеччині під егідою державного об’єднання IFA (Industrieverband Fahrzeugbau) у 1949/1950–1956 роках. Модель стала одним із найважливіших післявоєнних легкових автомобілів НДР і технічною еволюцією довоєнних розробок Auto Union/DKW. IFA F9 мав передній привід, трьохциліндровий двотактний двигун і став прямим попередником конструктивної школи, яка пізніше вплинула на Wartburg.

NSU Ro 80 — інноваційний представницький седан німецької компанії NSU Motorenwerke, який випускався у 1967–1977 роках. Автомобіль став одним із найрадикальніших серійних транспортних засобів свого часу завдяки використанню роторного двигуна Ванкеля, аеродинамічному дизайну та передовим технічним рішенням. Попри інженерну сміливість і численні нагороди, Ro 80 здобув неоднозначну репутацію через проблеми з надійністю двигуна на ранніх етапах виробництва.

Audi Quattro (Ur-Quattro) — культове спортивне купе німецької компанії Audi, яке випускалося у 1980–1991 роках. Саме ця модель стала першою серійною дорожньою машиною з постійним повним приводом і кардинально змінила уявлення про керованість і зчеплення автомобілів у будь-яких умовах. Audi Quattro також відіграла вирішальну роль у домінуванні Audi в ралі групи B і стала однією з найвпливовіших моделей в історії автоспорту.

Bitter CD — німецький спортивний автомобіль класу grand tourer, що випускався компанією Bitter GmbH у 1973–1979 роках. Модель стала першою серійною машиною марки Bitter і поєднала італійський дизайн, німецьку інженерію та американський V8-характер. Автомобіль створювався на базі Opel Diplomat, але мав повністю оригінальний кузов від ательє Frua. Bitter CD вважається одним із найелегантніших європейських GT 1970-х і рідкісною альтернативою Maserati, Jensen або Ferrari того часу.

BMW 507 — легендарний німецький двомісний родстер класу grand tourer, який випускався компанією BMW у 1956–1959 роках. Автомобіль став одним із найвідоміших і найкрасивіших спорткарів 1950-х, поєднавши витончений дизайн Альбрехта Ґрафа Ґьорца, алюмінієвий V8-двигун і ручне виробництво. Попри технічну досконалість і культовий статус сьогодні, 507 зазнав комерційного провалу через надто високу ціну виробництва.

Amphicar — це німецький серійний амфібійний автомобіль, що вироблявся з 1961 по 1968 рік компанією Quandt Group у ФРН. Він став одним із небагатьох у світі цивільних автомобілів, здатних рухатися як дорогами, так і водою. Amphicar позиціонувався як рекреаційний транспортний засіб для відпочинку, а не як військова або утилітарна техніка, і залишився наймасовішим амфібійним легковим авто в історії.

Messerschmitt KR200 — німецький трьохколісний мікроавтомобіль, який випускався компанією Messerschmitt у 1955–1964 роках. Модель стала одним із найвідоміших представників європейських «bubble cars» післявоєнної епохи, поєднуючи надзвичайно компактні розміри, легку конструкцію та економічність. KR200 вирізняється авіаційним дизайном, тандемною посадкою пасажирів і мінімалістичною інженерією, що зробило його культовим транспортом 1950-х років.

Focke-Wulf Fw 190 D-13 — одна з найпізніших і найдосконаліших модифікацій німецького винищувача Focke-Wulf Fw 190, створеного компанією Focke-Wulf. Варіант D-13 («Dora») став кульмінацією розвитку серії з двигуном рідинного охолодження і був призначений для високогірних перехоплень наприкінці Другої світової війни.

Horten Ho XVIII — німецький проєкт надважкого стратегічного бомбардувальника типу «літаюче крило», розроблений братами Reimar Horten та Walter Horten наприкінці Другої світової війни. Літак залишився на стадії концепту та ніколи не був побудований, але є одним із найамбітніших проєктів німецької авіації того часу.

Argus As 410 A-1 — німецький легкий чотирициліндровий рядний авіаційний двигун повітряного охолодження, який широко застосовувався у тренувальних, зв’язкових та легких розвідувальних літаках напередодні та під час Другої світової війни. Він став одним із наймасовіших двигунів свого класу в Німеччині та використовувався як стандартна силова установка для навчальної авіації Люфтваффе.

Daimler-Benz DB 603LA — німецький висотний рідинно-охолоджуваний V-подібний 12-циліндровий авіаційний двигун періоду Другої світової війни, який став однією з найпотужніших і найрозвиненіших модифікацій сімейства DB 603. Варіант LA був орієнтований на роботу на великих висотах і використовувався в експериментальних і пізніх бойових проєктах Люфтваффе, зокрема в перспективних перехоплювачах кінця війни.

Bramo 323 Fafnir — німецький дев’ятициліндровий радіальний авіаційний двигун повітряного охолодження, що використовувався переважно на транспортних і допоміжних літаках Люфтваффе під час Другої світової війни. Він став одним із наймасовіших радіальних двигунів Німеччини та відіграв важливу роль у забезпеченні авіаційної логістики.

HeS 3 — перший у світі практично застосований авіаційний турбореактивний двигун, створений у нацистській Німеччині напередодні Другої світової війни. Він став ключовим етапом у розвитку реактивної авіації, забезпечивши перший у світі політ літака з реактивною тягою у 1939 році.

Focke-Wulf F 19 Ente — німецький експериментальний пасажирський літак кінця 1920-х років, створений компанією Focke-Wulf під керівництвом конструктора Kurt Tank. Літак став одним із перших у світі прикладів успішної конфігурації «качка» (canard), де невелике переднє крило розташоване перед основним крилом.

Junkers Ju 88D — це розвідувальна модифікація німецького багатоцільового літака Junkers Ju 88, розробленого компанією Junkers. Серія Ju 88D була створена для дальньої фото- та оперативної розвідки і стала однією з найважливіших розвідувальних платформ Люфтваффе у Другій світовій війні.

Heinkel He 119 — експериментальний високошвидкісний літак, розроблений компанією Heinkel наприкінці 1930-х років. Він створювався як демонстратор передових технологій для досягнення рекордної швидкості та як основа для перспективних розвідувальних і бомбардувальних літаків. Відзначався унікальною схемою силової установки та надзвичайно обтічною конструкцією.

Siemens-Halske Sh 14 — компактний 7-циліндровий радіальний поршневий авіаційний двигун повітряного охолодження, розроблений німецькою компанією Siemens & Halske у 1920–1930-х роках. Він широко використовувався на навчальних, спортивних і легких військових літаках, зокрема у період Другої світової війни, і став одним із найнадійніших малопотужних двигунів свого часу.

Junkers Jumo 210 — німецький 12-циліндровий V-подібний авіаційний двигун рідинного охолодження, розроблений компанією Junkers у першій половині 1930-х років. Він став одним із перших сучасних серійних двигунів для бойових літаків Люфтваффе і широко використовувався на ранньому етапі Другої світової війни.

Daimler-Benz DB 606 — німецький авіаційний двигун періоду Другої світової війни, який фактично являв собою спарену установку з двох двигунів Daimler-Benz DB 601, об’єднаних для роботи на один гвинт. Він створювався для важких бомбардувальників, але здобув суперечливу репутацію через складність і проблеми з надійністю.

Daimler-Benz DB 601 — німецький 12-циліндровий рядний авіаційний двигун рідинного охолодження, розроблений компанією Daimler-Benz наприкінці 1930-х років. Він став одним із ключових двигунів Люфтваффе на ранньому етапі Другої світової війни і широко застосовувався на винищувачах та бомбардувальниках.

Krupp Titan Omnibus — рідкісна автобусна модифікація важкої вантажівки Krupp Titan, що випускалася німецькою компанією Friedrich Krupp AG у 1930–1940-х роках. Автобус створювався переважно як спеціалізоване кузовне виконання на шасі вантажного автомобіля і використовувався обмежено, здебільшого для потреб цивільного та військового транспорту.

Mercedes-Benz O 2600 — німецький важкий автобус (Omnibus), розроблений компанією Daimler-Benz AG наприкінці 1930-х років. Він став одним із перших серійних автобусів марки з дизельним двигуном і широко використовувався як у цивільних перевезеннях, так і у військових цілях під час Другої світової війни.