Полігон Капустин Яр — один із найважливіших ракетних випробувальних полігонів у Росії, створений у радянський післявоєнний період для розробки й випробувань ракетної техніки, космічної техніки та засобів ППО. Він має значну військову, наукову та історичну роль у розвитку ракетобудування й космонавтики, а також у сучасних військових подіях, зокрема війні між Росією та Україною.

Ядерна аварія в затоці Андрєєва — це ядерна аварія, що сталася у лютому 1982 року на радянській військово‑морській базі Андрєєва бухта (Andreyeva Bay) на північному заході Російської Федерації біля Мурманська. Аварія пов’язана з витоком радіоактивної води з резервуару зі зношеними компонентами відпрацьованого ядерного палива, що створило значні екологічні ризики і стало складним довготривалим завданням для ліквідації наслідків.

Арзамас-16 — кодова назва закритого міста та наукового центру ядерної зброї у Радянському Союзі, що стало основним осередком розробки та створення радянських атомних і термоядерних боєприпасів. Розташоване у Нижегородській області Росії, це місто-об’єкт було одним із найсекретніших у світі в часи холодної війни і до 1991 року не згадувалося в публічних картах і документах.

Було це на самому краю весни, коли степ на Байконурі ще не встиг ожити, а вітер уже носив запах тепла і металу. Ми з товаришем вирушили у вихідний день у степ, далеко від будь-яких слідів цивілізації, до шахти, яка ще пам’ятала вибухи, що давно знищили її серце. Ніхто не говорив, чому ми туди пішли. Мабуть, нас вабила не цікавість, а щось старше за нас, щось, що шепотіло з глибин степу: «Ідіть… подивіться… але повертайтеся живими».

Електростанція імені Смідовича (Государственная электрическая станция № 1 ім. П. Г. Смідовича, скорочено ГЕС‑1) — одна з найстаріших діючих теплових електростанцій Росії, розташована в центрі Москви на Раушській набережній. Станція є частиною енергетичної системи столиці та входить до складу Публічного акціонерного товариства «Мосенерго», що забезпечує електроенергією та теплом значну частину міста.

Карачев — містої, адміністративний центр Карачевського району Брянської області. Це одне з найдавніших поселень Центральної Росії з документально зафіксованою історією з XII століття, що відіграло важливу роль у політичному та військовому житті регіону на рубежі середньовіччя.

101‑ша повітряно‑штурмова дивізія армії США (101st Airborne Division (Air Assault)) — одне з найвідоміших і найшанованіших тактичних з’єднань у складі Сухопутних військ Сполучених Штатів Америки. Дивізія спеціалізується на високошвидкісному повітряному маневрі та повітряно‑штурмових (air assault) операціях, що виконуються з використанням вертольотів і повітряного транспорту.

Туристи фотографують їх з усіх боків, намагаючись упіймати сенс у кадрі. Але сенс, як завжди, лишається за межами об’єктива. Він живе між каменями, у мурахах, що знають правильний шлях, і в ящірках, які гріються на східцях, мов дрібні охоронці вічності. Один хлопчик якось поклявся, що бачив, як уночі піраміди міняються місцями, щоб не занудьгувати. Йому не повірили, але з того часу одна з них і справді стоїть трохи кривіше, ніж раніше.

Кажуть, що в день сонцестояння сонце проходить між ними так обережно, ніби боїться порушити давню угоду. Світло ковзає кам’яними сходами, і в цю мить кожен, хто стоїть поруч, раптом згадує щось, чого з ним ніколи не було: дитинство в іншому столітті, мандрівку океаном без корабля, любов, яка тривала рівно стільки, скільки триває захід сонця над Тенеріфе.

Вони не схожі на піраміди, що марять величчю фараонів. Ці — скромні, приземкуваті, складені з лавового каміння, який ще пам’ятає жар підземного вогню. Вдень вони здаються купами каміння, залишеними селянами, які втомилися від поля і пішли додому обідати. Але надвечір, коли тіні видовжуються й починають жити власним життям, піраміди випростовуються, мов старі, що пригадали молодість, і дивляться на Атлантику з гідністю тих, хто знає більше, ніж говорить.

У містечку Ґуїмар, де вітер має смак солі, а сонце ходить колами, ніби забуло про обов’язок заходити, піраміди стоять так, наче виросли самі — з каміння, пам’яті й упертої мовчанки землі. Ніхто достеменно не знає, хто поклав перший камінь, але всі певні: це сталося в той день, коли час тут уперше спіткнувся.

Коли світанок сповзає з Атлантики, наче стара ковдра з плечей океану, піраміди Ґуїмара стоять так, ніби вони завжди тут були — ще до того, як люди навчилися рахувати дні й ховати пам’ять у кишенях календарів. Вони не з каменю, а з часу: кожен базальтовий уступ зберігає шепіт рук, що складали його, не знаючи, кому і навіщо.

Піраміди в Ґуїмарі (Pirámides de Güímar) — це комплекс із шести терасних, прямокутних, пірамідоподібних споруд, збудованих без використання розчину з чорного вулканічного каменю, що розташований у районі Чакона (Chacona) поблизу міста Ґуїмар на східному узбережжі острова Тенеріфе (Канарські острови, Іспанія).

Авіабаза Авіано — одна з ключових військових авіабаз НАТО, яка розташована в Італії та перебуває під оперативним контролем Повітряних сил США в Європі (USAFE) за узгодженням з італійським урядом. Вона грає важливу роль у системі оборони НАТО та використовується як база для винищувачів і підтримки операцій Альянсу.

Muwaffaq Salti Air Base (MSAB) — головна військово-повітряна база Королівських повітряних сил Йорданії (RJAF), розташована у центрально-східній частині країни поблизу міста Азрак. База має ключове стратегічне значення для оборони Йорданії та регіональних операцій, а також тривалий час використовується у взаємодії з США та міжнародною коаліцією.

Erbil Air Base — умовна назва для військової частини та обʼєктів, що використовують Erbil International Airport та прилеглі військові ділянки як оперативну авіабазу у північно-східному Іраку в регіоні Курдистан. Це важлива логістична й оперативна база для американських та коаліційних сил, а також для сил Іраку й місцевої автономії.

Balad Air Base — велика військова авіабаза, розташована у центральній частині Іраку неподалік міста Балад, приблизно 68–80 км на північ від Багдада. Це один із найважливіших іракських військових об’єктів, який у різні часи також використовувався підрозділами США та коаліційних сил.

Al Asad Airbase (араб. قاعدة عين الأسد الجوية) — велика військова авіабаза в Іраку, розташована у провінції Аль-Анбар на заході країни. Це один із найважливіших військових об’єктів Іраку та довгий час одна з ключових баз для американських і коаліційних сил у регіоні.

Prince Sultan Air Base (PSAB) (قاعدة الأمير سلطان الجوية) — велика військова авіаційна база у Саудівській Аравії, що використовується Королівськими ВПС Саудівської Аравії (Royal Saudi Air Force) і, у різні періоди, силами США та союзників. Розташована біля міста Аль‑Хардж / Al Kharj, приблизно 80 км на південь від Ер‑Ріяда у провінції Ер‑Ріяд.

Naval Support Activity Bahrain (скорочено NSA Bahrain) — це американська військово-морська база та штабний центр ВМС США в Бахрейні, розташована в столиці Манамі. Це ключова база U.S. Naval Forces Central Command (NAVCENT) і П’ятої флотилії ВМС США (U.S. Fifth Fleet) у регіоні Близького Сходу, що підтримує морські операції по всій зоні відповідальності Центрального командування США (CENTCOM).

Авіабаза Алі А-Салем — стратегічно важливий військовий аеродром у Кувейті, що використовується Кувейтськими повітряними силами (Kuwait Air Force) і Сполученими Штатами Америки (US Air Force) разом із союзними силами для широкого спектра тактичних, логістичних і підтримувальних операцій на Близькому Сході.

Аль‑Асад — це військова авіабаз. Назва перекладається з арабської як «Лев».

Авіабаза Лажеш знаходиться в стратегічному місці на півдорозі між Північною Америкою та Європою у північній частині Атлантичного океану. Тому вона має особливу цінність для збройних сил США та НАТО.

Авіабаза «Манас» (Transit Center at Manas, колишня Manas Air Base) — військова авіабаза та логістичний транзитний центр, розташована поблизу міжнародного аеропорту Манас, Сокулукський район, Чуйська область, Киргизстан, приблизно 23–30 км на північ від Бішкека.

Аеропорт Брест — цивільний міжнародний аеропорт у Республіці Білорусь, що обслуговує місто Брест та його регіон. Він є одним із регіональних цивільних аеровузлів країни, із сезонними пасажирськими перевезеннями та регулярними внутрішніми і міжнародними рейсами.

«Мачулищі» є одним із ключових військових аеродромів Білорусі, що традиційно використовується для військової авіації Білоруської армії, а з 2022 року — й російських повітряних сил в рамках співпраці з Мінськом.

Авіабаза «Українка» — один із ключових військових авіаційних об’єктів Дальньої авіації Повітряно-космічних сил Російської Федерації, розташований у Амурській області. Це стратегічний авіаполк з великою інфраструктурою для базування важких бомбардувальників.