Gotha Go 242 — німецький військово-транспортний планер (безмоторний літак) періоду Другої світової війни, створений для перевезення десанту, техніки та вантажів у складі повітряно-десантних операцій Люфтваффе. Він став одним із наймасовіших транспортних планерів Німеччини та використовувався для логістичного забезпечення фронтових частин.

Junkers Ju 90 — німецький пасажирський/вантажний літак, спроектований та виготовлений фірмою Junkers у другій половині 1930-х. Це був чотиримоторний моноплан з низьким крилом, який спочатку створювався як авіалайнер для Deutsche Luft Hansa, але з початком Другої світової війни значна частина машин пішла на службу в Люфтваффе як військово-транспортні. Ju 90 — розвиток ідеї з більш раннього прототипу стратегічного бомбардувальника Ju 89, але з адаптацією до цивільних перевезень, а пізніше — до транспортних і вантажних цілей.

Dornier Do 215 — німецький двомоторний легкий бомбардувальник і розвідувальний літак періоду Другої світової війни, створений компанією Dornier як експортна та вдосконалена версія літака Do 17. Пізніше він був адаптований для потреб Люфтваффе як розвідник і нічний винищувач.

МіГ-23 — радянський багатоцільовий винищувач, який був розроблений в конструкторському бюро Мікояна і Гуревича. Це один з найуспішніших літаків свого часу, що експлуатувався в багатьох країнах світу.

Антонов Ан-22 «Антей» — український важкий військово-транспортний турбогвинтовий літак надвеликої вантажопідйомності, створений у 1960-х роках в ОКБ Олега Антонова. На момент першого польоту це був найбільший у світі серійний транспортний літак, а також перший широкофюзеляжний військово-транспортний літак у світі. Призначався для перевезення великогабаритної військової техніки, особового складу та стратегічних вантажів на великі відстані.

Президент Байден приземлився в аеропорту О’Хара.

Air Force One — умовне позначення (call sign) будь-якого літака Повітряних сил США (USAF), на борту якого перебуває Президент Сполучених Штатів.

Hawker Siddeley Harrier — британський бойовий реактивний літак із вертикальним/коротким злетом і посадкою (V/STOL), розроблений компанією Hawker Siddeley наприкінці 1960‑х років. Це перший серійний винищувач/штурмовик із V/STOL, що реально успішно застосовувався, і базова модель для подальшої родини літаків «Harrier».

Farman HF.20 — французький двомісний розвідувальний біплан початку 1910-х років, створений компанією Avions Henri et Maurice Farman. Літак став одним із перших масових військових літальних апаратів Франції напередодні та на початку Першої світової війни. Він використовувався для повітряної розвідки, коригування артилерійського вогню та обмеженої бомбардувальної діяльності. HF.20 став основою для цілої серії близьких за конструкцією машин і широко експлуатувався кількома країнами Європи.

Voisin IV — це французький двомісний бомбардувальник та штурмовий аероплан, розроблений компанією Voisin під керівництвом конструктора Габріеля Вуазена у 1915 році для Aéronautique Militaire — повітряних сил Франції під час Першої світової війни.

Focke-Wulf Fw 58 Weihe — це німецький двомоторний багатоцільовий навчально-транспортний літак 1930-х років, створений компанією Focke-Wulf Flugzeugbau для Люфтваффе. Він використовувався як тренувальний літак для пілотів, штурманів, радистів і стрільців, а також як легкий транспорт, санітарний та зв’язковий літак. Загалом було побудовано понад 1300 екземплярів, що зробило його одним із наймасовіших навчальних літаків передвоєнної Німеччини.

Dornier Do 23 був німецьким бомбардувальником, розробленим і побудованим у 1930-х роках компанією Dornier-Werke. Після того, як на попередніх моделях, таких як Dornier Do 13 та Do 11, трапилися кілька серйозних аварій, спричинених вібраціями конструкції і подальшим руйнуванням крил, було зменшено розмах крил з 28 метрів до 25,60 метра.

Немає нічого більш радянського, ніж літак, призначений для перевезення алкоголю, щоб його екіпажу було комфортно під час польоту. Це історія про надзвуковий авіаносець Ту-22.

Hansa-Brandenburg W.19 – Модернізована версія W.12, з покращеними аеродинамічними характеристиками.

Arado Ar 96 — німецький двомісний навчально-тренувальний літак періоду Другої світової війни, розроблений компанією Arado. Він став стандартним передбойовим тренажером Люфтваффе для підготовки пілотів винищувачів і бомбардувальників, поєднуючи хороші льотні характеристики з відносно простою конструкцією.

R.14 був вдосконаленим варіантом попереднього R.11, розробленим з кількома покращеннями для підвищення летних характеристик і бойових можливостей. Ось основні риси цього літака:

Letord Let.9 — це французький нічний бомбардувальник, розроблений наприкінці Першої світової війни. Це був великий біплан з досить традиційним дизайном, що мав нестагеровані крила рівної довжини. Хвостова частина літака складалася з однієї великої трикутної хвостової поверхні та біпланних горизонтальних стабілізаторів, що було характерно для деяких сучасних конструкцій того часу.

X-47B “Привид Небес” – це вражаючий безпілотний бойовий літальний апарат (БПЛА) нового покоління, розроблений американською компанією Northrop Grumman.

Документальний фільм про Ганса-Йоахіма Марселя, німецького аса-винищувача, розкриває його надзвичайну історію, талант до польоту та сміливі подвиги під час Другої світової війни, за які він отримав прізвисько «Зірка Африки». У фільмі детально досліджується його кар’єра, включаючи ранні успіхи та трагічну загибель у 22 роки.

Focke-Wulf Ta 152 — німецький одномісний висотний винищувач періоду Другої світової війни, створений на базі літака Focke-Wulf Fw 190 під керівництвом авіаконструктора Курта Танка. Це був один із найсучасніших поршневих винищувачів свого часу, призначений для перехоплення висотних бомбардувальників союзників. Серійне виробництво почалося наприкінці війни, що обмежило його бойове застосування.

Junkers Ju 52 (прізвисько: «Танте Ю») — це тримоторний транспортний та пасажирський літак, вироблений німецьким авіабудівним підприємством Junkers Flugzeugwerk AG у Дессау. Сьогодні відома версія Ju 52 — це тримоторна модель Junkers Ju 52/3m, яка з’явилась у 1932 році і є розвитком одномоторної моделі Ju 52/1m.

Messerschmitt Me 410 Hornisse — німецький двомоторний важкий винищувач-бомбардувальник кінця періоду Другої світової війни, створений компанією Messerschmitt як розвиток невдалого Me 210. Літак призначався для дальніх перехоплень, ударів по наземних цілях і розвідки, але виявився вже застарілим на момент масового введення в експлуатацію.

Що таке квантова навігація і яке відношення вона має до авіаційної промисловості? Ну, виявляється, ця технологія може бути тим, що нам потрібно, щоб вирішити дуже серйозну проблему: глушіння та підробка GPS. Тому що, коли вона стане доступною, квантова навігація може фактично замінити GPS.

Fokker V.5 (також відомий як Fokker F.I) — німецький прототип тріплана, розроблений під час Першої світової війни. Це був подальший розвиток раннього прототипу Fokker V.4 і частина зусиль компанії Fokker щодо удосконалення конструкції Sopwith Triplane, який був успішно використаний британцями в 1917 році. Модель V.5 стала одним з етапів вдосконалення бойового літака для Німеччини.

Avro Vulcan — це британський стратегічний реактивний бомбардувальник із дельтоподібним крилом, який стояв на озброєнні Королівських Повітряних Сил Великої Британії (RAF) у період Холодної війни та до середини 1980‑х років.

Heinkel He 177 Greif — німецький важкий бомбардувальник, розроблений компанією Heinkel Flugzeugwerke в середині 1930-х років. Це був перший стратегічний бомбардувальник Люфтваффе, призначений для тривалих бойових дій на великих відстанях, здатний нести важкі бомбові навантаження. Однак через технічні проблеми, зокрема з двигунами, та складність у виконанні вимог щодо пікіруючого бомбардування, літак отримав прізвиська «Luftwaffenfeuerzeug» («запальничка Люфтваффе») та «літаючий труна».

Northrop YB‑49 — американський важкий бомбардувальник‑прототип «літаюче крило»
Northrop YB‑49 був експериментальним важким бомбардувальником із радикальною схемою «літаючого крила», розробленим у Сполучених Штатах наприкінці Другої світової війни. Літак не потрапив у серійне виробництво, але став важливою віхою в історії авіації і проклав шлях до створення стратегічного бомбардувальника Northrop B‑2 Spirit.

Messerschmitt Me 264 — німецький експериментальний далекодальній стратегічний бомбардувальник часів Другої світової війни, розроблений компанією Messerschmitt у межах програми «Amerikabomber» — концепції створення літака, здатного досягати території США. Літак так і не був запущений у серійне виробництво, але став одним із найамбітніших проєктів стратегічної авіації Третього Рейху.