Мустрід-Кермен — історична османсько-кримськотатарська фортеця (кермен) у пониззі річки Дніпро, що була збудована на острові Тавань як частина системи оборонних укріплень, що контролювали важливу Таваньську переправу — стратегічний пункт переходу через річку між Причорномор’ям і степовою Європою в XV–XVII століттях. Фортеця відігравала ключову роль у військових, торгівельних та політичних подіях пізнього середньовіччя та ранньомодерної доби на півдні сучасної України.

Мубарик‑Кермен — історична османсько‑кримськотатарська фортеця (укріплення), що входила до системи оборонних укріплень у районі Таванської переправи на річці Дніпро в низов’ї, яка відігравала важливу роль у контролі торговельних та військових шляхів у XV–XVII століттях. Разом з іншими керменями вона була частиною оборонної системи Османської імперії та Кримського ханства на півдні сучасної України, спрямованої на контроль переправи, стримування козацьких військ та захист торговельних маршрутів.

Замок Любарта – верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам’ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Головний об’єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда Луцька.

Поблизу замку є озеро, яке ніколи не замерзає, навіть коли мороз тріщить у кістках і небо розпадається на крижаний пил. Кажуть, що це не просто вода, а пам’ять, яка тримає у собі дотики рук і сердець давно минулих лицарів, чия відвага й честь переплелися із землею й каменем замку.

Кажуть, що головні ворота замку пам’ятають усе, що відбулося на цьому місці: крики, шепіт, сміх і, найстрашніше, кров, пролиту серед рідних. Каміння, з якого вони були збудовані, наче ввібрало кожну краплину, кожен подих зради, і тепер ворота «говорять» мовою, зрозумілою лише тим, хто слухає.

В одному із замків, де час сповільнювався, а камені пам’ятали кроки давно минулих поколінь, жила донька господаря, закохана так, що її серце б’ялось крізь стіни. Її коханий пішов на війну і не повернувся, а вона кожного дня підіймалася на вежу, вдивляючись у далечінь, де небеса і земля зливалися в один туманний колір, сподіваючись побачити його силует на горизонті.

У ті дні, коли замок тримався на краю світу й часу, серед його кам’яних стін жив монах із очима, що бачили більше, ніж дозволялося смертним. Кажуть, він відчував у собі і віру, і темряву водночас, і саме це привело його до зради. Під час турецької облоги XVII століття він показав ворогам таємний прохід, який ніби самі тіні оберігали від чужих очей.

Кажуть, що у старому замку, де стіни пам’ятали кроки королів і шепіт загиблих, жила дівчина-служниця з очима кольору дощу після бурі. Вона закохалася в чужинця, воїна з чужих земель, який прийшов із війною на плечах і з обіцянками, що пахли свіжим полином і попелом. І саме ця любов, така ніжна і сліпуча, як світло, що пробивається крізь тріщини у кам’яних стінах, привела її до зради: вона показала йому таємний хід, відчинила ворота, і замок, який століттями стояв неприступно, впав перед ворогом.

Генуезька фортеця в Феодосії є важливим історико-архітектурним пам’ятником, що зберігає сліди середньовічної архітектури та оборонної споруди. Побудована в 14 столітті, вона стала важливим елементом оборонної системи генуезьких колоній на південному узбережжі Криму.

Збірка атмосферних легенд про Губківський замок і його околиці — зловісні історії, перекази про скарби, містичні ходи, князів, гетьманів і навіть природу, що дихає давниною.

У серці Полісся, на Дзвонецькій горі, що була свідком незліченних віків, спочиває безліч таємниць, одна з яких здобула світову славу завдяки своєму чудовому, незвичайному квітучому царству. У 1795 році, коли природа ще не знала втоми від людських рук, і коли художник із далекого Ірландії, Діонізій МакКлер, обрав ці землі своїм місцем творчості, він став свідком надзвичайного відкриття.

У глибині лісів, де дерева мовчать, а болота зітхають вічним сумом, лежить земля, що пам’ятає зраду, страждання і кару, якої не уникнути ні в житті, ні після смерті. Урочище, відоме нині як Татарський Груд, не дарма носить це похмуре ім’я — бо його витоки сягають у ті далекі й тривожні часи, коли клинки стискали руки воїнів, а молитви ховалися за звуком меча.

У одному з численних князівств, на річкових берегах, де ще пам’ятають звитяги відважних лицарів, жила князівська дочка, що славилася своєю незрівнянною красою.

Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, що був створений у X столітті князем Володимиром Святославичем як одне із порубіжних укріплень південного заходу Русі, у зв’язку з приєднанням до неї буковинських земель. Форт, який згодом було перебудовано на фортецю, розміщувався на важливих транспортних шляхах, що з’єднували Київ із Пониззям (пізнішим Поділлям) і Придунав’ям.

Підгорецький замок (або Палац у Підгірцях) — пам’ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області.

Що приховують руїни фортеці на Замковій горі? Чиє золото, заховане у підземеллях Губківського замку, до цих пір шукають допитливі мандрівники? Звідки на Рівненщині з’явилася Надслучанська Швейцарія?

Меджибізький замок.

Палац королів, австо-угорська в’язниця, катівня НКВС. Саме тут піддавали людей страшним, нелюдським тортурам. Программа “Цілком таємно” приїхала на Львівщини, що дослідити чергову історичну пам’ятку Західної України – Золочівський замок.

Мукачево – місто сакур, в період цвітіння воно залите рожевим квітом і пахощами усіх можливих весняних квітів. Міський маршрут – красива жива історія.

Відома як “Замок-корабель” фортеця знаходиться у селі Сидорів Чортківського району і є яскравим прикладом невикористаного туристичного потенціалу Тернопільщини. Область має чи не найбільшу концентрацію фортифікаційних об’єктів України, більшість з яких, нажаль, знаходиться у занедбаному стані.

Ренесансний замок у Свіржі споруджений у XV ст. Неприступна фортеця, з трьох боків оточена болотами і ставками, неодноразово витримувала облоги Проте, у 1648 році її захопили і зруйнували козаки Б.Хмельницького Грифон на фасаді, ймовірно, був гербом родини Чайковських, одних з останніх власників замку Під час Першої світової замок постраждав від обстрілу російської артилерії і пожежі Останній раз його реставрували у 1975-1983 роках. А у 2018 замок офіційно відкрили для відвідувачів

Окопи Гори Святої Трійці — історичне укріплене поселення та фортеця XVII століття, розташовані в сучасному селі Окопи. Фортецю було збудовано у 1692 році на стратегічному перешийку між річками Дністер та Збруч для блокади турецького гарнізону в Кам’янець-Подільський. Сьогодні це один із найцікавіших прикладів фортифікаційного містечка кінця XVII століття в Україні, де село виникло всередині укріплень і частково зберегло їхні залишки.

Окопи Гори Святої Трійці — історичне укріплене поселення та фортеця XVII століття, розташовані в сучасному селі Окопи. Фортецю було збудовано у 1692 році на стратегічному перешийку між річками Дністер та Збруч для блокади турецького гарнізону в Кам’янець-Подільський. Сьогодні це один із найцікавіших прикладів фортифікаційного містечка кінця XVII століття в Україні, де село виникло всередині укріплень і частково зберегло їхні залишки.

Боржавський замок — історична фортеця, розташована в Україні, на території Закарпатської області. Він розташований на західних схилах Боржавських гір, поблизу села Боржавське.

Також називають Дідівський замок, Озерний замок, городище Дідово-тоувар.

У Дніпрі неподалік житлового масиву “Північний” збереглися вали Новобогородицької фортеці – фортифікаційного укріплення часів пізнього Середньовіччя.

Музей фортеці Перемишля.