Стефан Джевецький, видатний винахідник і авіаконструктор з України, створив теорію повітряного пропелера і сприяв розвитку аеродинаміки та авіації.

Історія успіхів і трагічної долі братів Касяненко та їх літака “Касяненко-1”, що піднявся в небо 31 серпня 1910 року.

Уривок з книги Антуана де Сент-Екзюпері про його друга Гійома, авіатора, який пережив катастрофу.

Виготовлення моделі української протикорабельної крилатої ракети Р-360 «Нептун», розробленої в Київському КБ «Луч».

Ян Кашпар — перший політ аероплана в Чернівцях, 1910 рік. Піонер чеської авіації, один із перших чеських авіаконструкторів і пілотів.

Як виготовити модель винищувача МіГ-29, на якому Герой України Вадим Ворошилов “КАРАЯ” збив дві російські ракети та п’ять дронів «Shahed 136» у жовтні 2022 року.

Перші літаки в Україну привезли з Франції. Відео розповідає про авіаторів, які піднялися в українське небо, починаючи з Федора Мелеса.

Виготовлення моделі літака БіС-2, розробленого Ігорем Сікорським у 1910 році, і його історія підйому в небо.

Модель літака Ту-141 Стриж, що зустрів бомбардувальники Ту-95 на аеродромі Енгельс.

Харитон Семененко (Славороссов), авіатор з Чернігівщини, став зіркою авіаційних показів та льотчиком у Першу світову війну, здійснивши знаменитий політ під мостом.

Відео про Олександра Засядька, його роль у радянському міфі про ракети та його вклад у ракетобудування в Україні.

Історія Тадеуша Гейне, авіатора та інженера, народженого у Золочеві, Львівської області, який також був автогонщиком та очолював підприємства Laurin und Klement та Skoda.

Габріель Воазін, французький авіаційний піонер, розробив і побудував глайдер, оснащений поплавцями для Архдіакона. Цей літак став першим, де були використані клітини Гаргрейва для стабілізатора та крил. Воазін успішно здійснив політ 8 червня 1905 року, будучи підтягнутим моторним човном по річці Сена між мостами Біланкур і Севр, подолавши відстань близько 600 м.

Caproni Ca.3 — італійський важкий бомбардувальник Першої світової війни, один із перших багатомоторних бомбардувальних літаків у світовій авіації. Він був основою важкої авіації Італії під час війни і широко застосовувався союзниками, включно з Францією та США.

SIAI S‑16 — це італійський гідролітак (летюча човен), розроблений у 1910‑х роках компанією Società Idrovolanti Alta Italia (SIAI) для цивільних перевезень, а згодом широко застосовувався як воєнний розвідувально‑бомбардувальний літак у 1920‑х роках. Він вважається одним із успішних гідросамолітів міжвоєнного періоду, що експлуатувався на флотах різних країн світу.

Royal Aircraft Factory B.E.2 — британський двомісний біплан першої світової війни, створений для розвідки, спостереження за артилерією та легкого бомбардування. Це один із наймасовіших військових літаків Великої Британії того періоду, продукція Royal Aircraft Factory, що відіграла ключову роль у становленні повітряної розвідки та військової авіації.

Gloster Gauntlet — британський одномісний біплан-винищувач міжвоєнного періоду, розроблений компанією Gloster Aircraft Company для Королівських ВПС. Це один із найшвидших винищувачів свого класу серед середини 1930-х років і останній винищувач RAF із відкритою кабіною, який перебував на озброєнні.

Dornier Do X — н айбільший, важчий і найпотужніший літаючий катер у світі, розроблений компанією Dornier в Німеччині в 1929 році.

A-90 «Орльонок» (рос. «Орлёнок», «Орля») — радянський військово-транспортний екраноплан (апарат на динамічній повітряній подушці, що використовує екранний ефект), створений у Центральному конструкторському бюро суден на підводних крилах під керівництвом Ростислава Алексєєва. Він став єдиним радянським екранопланом, який був прийнятий на озброєння та експлуатувався у складі Військово-морського флоту СРСР серійно. Його головним призначенням було швидкісне транспортування морського десанту, бойової техніки та вантажів на великі відстані над поверхнею моря із високою швидкістю та низькою помітністю для радарів.

S-3A Viking — американський палубний реактивний протичовновий літак, розроблений компанією Lockheed Corporation для Військово-морських сил США. Він став першим у світі палубним протичовновим літаком із турбореактивними двигунами, призначеним для тривалого патрулювання, пошуку та знищення підводних човнів, ведення морської розвідки, спостереження за надводною обстановкою, постановки морських мін, виконання пошуково-рятувальних операцій і дозаправлення літаків у повітрі.

Avro Manchester (Авро Манчестер, Avro 679 Manchester) — британський двомоторний важкий бомбардувальник періоду Другої світової війни, розроблений компанією A. V. Roe and Company (Avro) під керівництвом головного конструктора Роя Чедвіка. Літак створювався за вимогами британського Міністерства авіації Specification P.13/36, здійснив перший політ 25 липня 1939 року й надійшов до бойових частин Королівських ВПС у листопаді 1940 року. Через серйозні проблеми з двигунами Rolls-Royce Vulture Manchester виявився значно менш успішним, ніж очікувалося, але саме його конструкція стала безпосередньою основою для чотиримоторного Avro Lancaster — одного з найвідоміших важких бомбардувальників Другої світової війни.

Адольф Пегуд був французьким авіатором та інструктором польотів, відомим своїми випробуваннями з літаками.

У вересні 1929 року в Келшоті (Великобританія) Великобританія представила два літаки Supermarine S.6, на яких літали Вагхорн і Ачерлі, а також Supermarine S.5 Д’Арсі Кріга.

Bücker Bü 133 «Jungmeister» (у перекладі з німецької — «молодий майстер») — одномісний німецький біплан, розроблений у 1930-х роках як літак для просунутого авіаційного навчання та акробатики. Він був розвитком двомісного тренера Bücker Bü 131 «Jungmann», але призначався для одиночного управління під час навчання вищого рівня або змагань із повітряної акробатики.

1929 рік став масштабною віхою в історії авіаційних рекордів тривалості польоту — багато екіпажів змагалися за те, хто зможе залишатися в повітрі довше всіх, з дозаправкою під час польоту (in‑flight refuelling).

Аграрні літаки, які літають низько над полями для розповсюдження отрути проти бавовняного жука.

Королівські австралійські ВПС (RAAF) експлуатували 24 McDonnell Douglas F-4E Phantom II з 1970 по 1973 рік у ролі штурмовиків. Фантоми були орендовані у ВПС США через затримки з доставкою бомбардувальників F-111C.