Якщо попросити людину з будь-якої точки світу назвати кілька асоціацій із Францією, дуже ймовірно, що з’являться слова: Париж, мода, вино, кухня, парфуми, мистецтво, романтика, круасани, Ейфелева вежа, шампанське, Chanel, Лувр, французька мова.

Монмартр (фр. Montmartre – Гора Мучеників) – колишнє передмістя Парижа, від 6 червня 1859 року – частина міста, його 18-й округ. 130-метровий пагорб Монмартру – найвища точка французької столиці.

Кажуть, що є міста, які будують люди. Але Сенліс здається одним із тих рідкісних місць, які спочатку наснилися землі, а вже потім стали домівкою для людей. Його каміння пам’ятає більше імен, ніж будь-яка хроніка, а вузькі вулиці так довго слухали людські кроки, що тепер самі здатні розповідати історії тому, хто йде ними мовчки.

На Монмартрі – пізня осінь. Всюди на тротуарах шелестить опале листя, крони напівголих дерев та кущів незвично контрастують із вічнозеленими…Над старими та новішими будинками, над брукованими та дещо ширшими асфальтованими вулицями із незатьмареного сьогодні неба м’яко ллється проміння лагідного пізньоосіннього сонця…

МБР M51 — французька стратегічна балістична ракета, призначена для запуску з підводних човнів. Розроблена компанією ArianeGroup, вона є основним елементом ядерного стримування Франції. Вперше введена в експлуатацію 27 вересня 2010 року, ракета замінила попередню модель M45.

Salmson D.6 «Cricri» (фр. Cricri — «Цвіркун») — французький легкий двомісний спортивно-туристичний літак 1930-х років, розроблений конструктором Полем Девілем (Paul Deville) для компанії Salmson. Літак став одним із наймасовіших французьких цивільних літаків довоєнного періоду.

Наполеон Бонапарт (Napoléon Bonaparte, 15 серпня 1769 — 5 травня 1821) — знаменитий французький військовий і державний діяч, який піднявся від скромного артилерійського офіцера до фактично беззаперечного правителя Франції, а згодом — імператора французів. Його шлях до влади був тісно пов’язаний із буремними подіями Французька революція, революційними війнами та політичними кризами пізньої республіки. Наполеон став ключовим творцем політичної системи, яка замінила ритуальну республіку авторитарною Консулою, а потім Імперією.

Krieger Electric Brougham (1904) — ранній французький електричний легковий автомобіль класу «брогам», створений компанією Compagnie Parisienne des Voitures Électriques (système Kriéger). Модель є одним із найвідоміших прикладів довоєнних електромобілів початку XX століття та демонструє високий рівень інженерії електротранспорту ще до домінування двигунів внутрішнього згоряння.

• https://www.orano.group/

Orano – (раніше Areva) французький концерн атомної енергетики , діяльність якого включає виробництво реакторів, а також видобуток, переробку, збагачення і транспортування урану і переробку використаного палива для реакторів. Orano є найбільшим у світі виробником ядерних реакторів.

Музей д’Орсе — національний музей мистецтв у Парижі, розташований в колишньому вокзалі на лівому березі Сени.

Латинський квартал – традиційний студентський квартал у 5-му та 6-му округах Парижа, на лівому березі Сени, біля університету Сорбонна.

Вулиця Ріволі — одна з найдовших вулиць столиці Франції. Є природним продовженням вулиці Єлисейські Поля на схід від площі Згоди, тягнеться правобережжям Сени на три кілометри паралельно річковій течії.

Битва при Форміньї відбулася 15 квітня 1450 року поблизу села Форміньї в Нормандії між військами Королівства Франція та Королівства Англія під час завершального етапу Столітньої війни (1337–1453). Вона стала однією з найважливіших перемог французів, оскільки знищила останню значну англійську польову армію в Нормандії, відкрила шлях до остаточного повернення провінції під владу французької корони та значно прискорила завершення багаторічного конфлікту.

Кожне місто має свою душу. Душа Сенліса не кричить і не прагне бути почутою всіма. Вона говорить тихим голосом дзвонів, шелестом лісу, дзюрчанням річок і кроками людей, які століттями проходили одними й тими самими вулицями. І тому кожен, хто хоча б раз потрапляє сюди, відчуває дивне враження: ніби він не відкриває це місто вперше, а повертається до місця, яке терпляче чекало на нього багато століть.

Понад дві тисячі років це місто живе серед лісів, ніби вони оберігають його від поспіху світу. Щоранку туман спускається з дерев і лагідно вкриває старі мури, немов прагне приховати їх від часу. Та час давно перестав бути ворогом Сенліса. Він оселився тут, як поважний старий мешканець, що повільно прогулюється вздовж римських стін, торкається готичного собору і вітається з кожним каменем на бруківці.

Тут усе має свою пам’ять. Вапнякове плато пам’ятає море, яке колись шуміло над ним мільйони років тому. Річки Нонетта й Онетта течуть так спокійно, ніби несуть не воду, а спогади про тих, хто приходив до них із надіями, страхами і молитвами. Вони бачили кельтів, які вперше назвали це місце своїм домом, римських легіонерів, що принесли сюди нові дороги, єпископів, королів, ремісників і мандрівників, чиї імена давно стерлися з людської пам’яті, але залишилися жити в подиху міста.

Середньовіччя подарувало Сенлісу найбільшу славу. У ті часи дзвони собору були настільки гучними, що, як розповідають старі легенди, їх чули навіть дерева навколишніх лісів, і вони на мить переставали шуміти, щоб дослухатися до молитви. На ринках кипіло життя, ремісники працювали так натхненно, ніби кожен виріб мав пережити своїх творців, а монастирі збирали не лише книги, а й людські надії.

І, можливо, саме в цьому полягає справжня велич Сенліса. Не в його давнині, не в соборах чи римських стінах, а в дивовижному вмінні поєднати минуле із сучасністю так, що між ними майже неможливо провести межу. Тут автомобіль, який мчить до Парижа, проїжджає повз каміння, що пам’ятає імператорів. Тут сучасне життя не стирає історію, а лише додає до неї ще один рядок.

Сенліс — це місто, розташоване в департаменті Уаза на півночі Франції, в регіоні О-де-Франс, за 40 км на північ від Парижа. Це підпрефектура департаменту, оточена лісами Шантії, Ерменонвілю та Аллатт, і є частиною природного парку Оаза — Країна Франції.

Можливо, кожне велике місто прагне випередити час, але Сенліс обрав іншу долю — берегти його. Він не поспішає забувати, не боїться старості й не намагається приховати своїх зморшок. Навпаки, кожна тріщина в камені, кожен стертий поріг і кожен дзвін, що розчиняється в небі, лише нагадують: справжня вічність народжується не там, де нічого не змінюється, а там, де кожне нове покоління вчиться жити поруч із пам’яттю, не порушуючи її тихої гідності.

Жодне місто не може уникнути випробувань. Чума, війни, революції проходили Сенлісом, мов суворі пори року. Вони забирали людей, змінювали владу, руйнували будівлі, але не могли знищити головного — здатності міста пам’ятати. Навіть тоді, коли здавалося, що про нього забув увесь світ, старі мури продовжували стояти, вперто чекаючи тих часів, коли хтось знову захоче почути їхню історію.

І коли надвечір останній промінь сонця торкається шпиля собору, здається, що місто знову перегортає одну зі своїх нескінченних книг. На її сторінках не чорнило, а тіні людей, які жили тут задовго до нас. Вони не зникають — лише стають легшими за повітря, оселяючись у старих фасадах, дерев’яних дверях і кам’яних сходах.

Назва Сенліса теж нагадує ріку. Вона текла крізь століття, змінюючи своє звучання так само природно, як вода змінює русло. Кожне покоління залишало в ній кілька літер, кілька звуків, частинку себе. І сьогодні здається, ніби сучасне ім’я міста складається з голосів усіх, хто колись вимовляв його по-іншому.

Renault EG — французький важкий артилерійський тягач і вантажний автомобіль підвищеної прохідності, створений компанією Renault у 1914 році для потреб французької армії. Машина стала одним із найважливіших транспортних засобів Франції під час Першої світової війни та відіграла ключову роль у забезпеченні військ під час битви за Верден. Renault EG належав до числа перших серійних військових вантажівок із повним приводом і керуванням усіма колесами.

Berliet CBA (1913) — французька середня вантажівка компанії Berliet, яка стала одним із найвідоміших військових автомобілів Першої світової війни. Машина здобула світову популярність завдяки участі у легендарній логістичній операції «Священний шлях» (Voie Sacrée) під час битви під Верденом у 1916 році. Надійність, простота конструкції та масове виробництво зробили Berliet CBA одним із символів моторизації французької армії.

Berliet Type M (1909) — один із найперших серійних важких вантажних автомобілів французької компанії Berliet. Він вважається перехідною моделлю між експериментальними вантажівками початку XX століття та більш «сучасними» військово-цивільними вантажівками, що з’явилися напередодні Першої світової війни. Автомобіль поєднував інноваційні для свого часу технічні рішення з простою, але міцною конструкцією, що забезпечило йому значне використання як у промисловості, так і в армії Франції.

Renault AHN — французька середньотоннажна вантажівка, створена компанією Renault у 1940 році як частина серії комерційних автомобілів AH. Машина стала однією з наймасовіших французьких вантажівок періоду Другої світової війни та широко використовувалася як цивільними службами, так і німецькими окупаційними військами після капітуляції Франції. Renault AHN відзначався простою конструкцією, надійністю та хорошою пристосованістю до масового виробництва в умовах воєнного часу. Після війни багато цих вантажівок ще довго експлуатувалися у Франції та інших європейських країнах.